Хрестоматія української діаспорної літератури для дітей та юнацтва - М. В. Варданян 2018

Над колискою
Олесь Олександр

Всі публікації щодо:
Олесь Олександр

Спить мій малесенький, спить мій синок...

Спить він, наслухавшись дивних казок.

Нащо ж ти віченьки знову розкрив?!

Спи, моя пташко, то вітер завив.

Стогне і виє уже він давно,

Б’ється і стука у наше вікно...

Геть, розбишако, в далекі степи!..

Спи, моя ластівко, солодко спи!

Ось уже й вітер зовсім занімів...

Мабуть, заснуть під намет полетів...

Холодно зараз в лісах і лугах —

Все потонуло в глибоких снігах.

Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять,

Затишок хочуть собі відшукать.

Ось, вони вгляділи, кущик стоїть, -

Годі! Давно вже лисичка там спить.

Кинулись знову кудись на грядки —

Ой, там ночують сьогодні вовки.

Краще ви в поле біжіть, за лісок...

Знайдете там ви соломи стіжок —

Глибше забийтесь, зарийтесь в снопки,

щоб не знайшли вас голодні вовки...

Спи ж, мій малесенький, годі гулять...

Зайчики білі давно уже сплять.