Хрестоматія української діаспорної літератури для дітей та юнацтва - М. В. Варданян 2018

Шевченкова верба
Лепкий Богдан

Всі публікації щодо:
Лепкий Богдан

Коли на чорний шлях ступав,

Ішов на прогнання в неволю,

Галузку вербову підняв,

Обчімхав і забрав з собою.

Була відірвана, як він,

Від пня і від землі святої,

Засуджена на лютий скін

Серед пустині степової.

Поніс її і посадив

За фортом, в полі, на пустині,

Здалека воду приносив

І пильно підливав щоднини.

Принялася і на весну

Зелене листя розпустила.

Ох, як же, як була йому

Та деревина люба й мила!

Було, з казарми прибіжить

В зеленій тіні відпочити,

Положиться, верба шумить

І шепче щось над ним, як мати.

Мов жалується, що весна.

Сади цвітуть на Україні,

Вона ж сумує тут одна

Посеред дикої пустині.

Летить степом листочків шум,

Немов далека пісня жалю,

Ні твоїх снів, ні твоїх дум

Нам не забути, рідний краю!