Український дитячий фольклор. Фольклор народів світу. Хрестоматія - Частина І - Федотова С. О. 2015

Без труда нема плода
Притчі

Всі публікації щодо:
Фольклор

Притча - невеликий оповідний твір повчального характеру про певну життєву подію, що утверджує справедливість народної моралі.

Без труда нема плода

Якось один чоловік почастував вовка хлібом.

- Ну й смачний! - похвалив вовк. А далі питає:

- А де ти його взяв?

- Та де взяв? Землю виорав...

- І все?

- Ні, потім посіяв жито...

- І вже маєш хліб?

- Та ні, - каже чоловік. - Почекав, поки жито зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив,

Намолов борошна, замісив тісто й аж тоді напік буханців.

- Що смачний хліб, то смачний, - сказав вовк. - Та скільки ж коло нього походити треба!

- Твоя правда, - сказав чоловік. - Клопоту багато. Але без труда нема плода.

У пригоді

Пішов раз лев на лови і зустрів мишку. Хотів її з’їсти, вже й лапою надушив. А мишка й каже йому:

- Ой, Леве. Могутній владарю! Не їж мене, змилуйся наді мною, бідною, маленькою мишкою! Я тобі за те в пригоді стану!

Засміявся лев:

- Ти мені в пригоді станеш? Якась нещасна мишка - мені, цареві над звірями, в пригоді можеш стати? В якій же це пригоді?

- А хто може теє знати, - каже мишка. - Тільки благаю я тебе - зглянься наді мною!..

Зглянувся лев, пустив мишку. Подякувала вона й побігла швиденько до своєї нірки.

Коли це, за яким часом, попався лев у тенета. Б’ється сердешний, борсається в тенетах, нічого не зробить - ще гірше заплутався в сітку. Аж де не взялась мишка - одну петельку перегризла, другу... Як заходилася, то таку дірку в тенетах зробила, що й лев виліз! Тоді мишка й каже левові:

- А що, бачиш, і я, маленька мишка, тобі в пригоді стала!

- Бачу, -каже лев, - віддячила ти мені і навчила мене! Спасибі тобі. Я бачу, що добро, зроблене комусь, сторицею повертається.

Батькові поради

Жив в одному селі чоловік, і був у нього син. Якось батько й каже йому:

- Слухай, сину! Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи і щоб тобі всі люди кланялися.

Задумався син над батьковими словами і питає:

- Як це, батьку, я можу поставити в кожному селі хату, купувати щодня нові чоботи і примусити всіх мені кланятися?

Засміявся старий і говорить:

- Дуже легко, синку! Матимеш у кожному селі доброго товариша - будеш мати і свою хату.

Щоб кожний день були нові чоботи, треба їх щовечора чистити, і на ранок вони будуть як нові.

І вставай, сину, рано - раніше від усіх - і йди на роботу. А йтимуть до праці люди, то всі будуть тобі кланятися і вітатися.