Український дитячий фольклор. Фольклор народів світу. Хрестоматія - Частина І - Федотова С. О. 2015

Колискові пісні

Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Фольклор

Колискова пісня - термін фольклористичний. У народі й досі вживають дієслівні форми: співати при колисці або співати кота. Вислів «співати кота» виник із звичаю, коли у нову колиску клали кота, гойдали його і наспівували при цьому колискової пісні. А після цього ритуалу клали до колиски дитину і співали їй, доки вона не засинала.

Колискова пісня - жанр родинної лірики, специфічний зміст і форма якої зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у колисковій пісні не смисловий, а звуковий (ритмо-мелодійний) компонент.

Колисанка (колискова пісня) - жанр народної ліричної пісні. Колисанку співає мати (зрідка бабуся), аби заколисати, приспати, залюляти, приспівати дитину. Колисанки переважно короткі. Ритм і темп - зумовлені темпом гойдання колиски. Мелодія - наспівна, нескладна. Мета колисанки - відповідними рухами, монотонним співом і приємними дитині словесними образами спонукати до сну малого слухача. Музична і словесна форма та самий зміст колисанки вказують на прадавнє її походження, на її спорідненість із магічними навіюваннями - замовляннями.

Колискові пісні виокремлюються в певний цикл, тому що мають чітко окреслені тематику і функцію, вони призначені тільки для одного слухача - дитини і мають тільки одного виконавця - матір або близьку людину.

Функції колискових пісень:

- практично-побутова;

- пізнавальна;

- емоційна;

- морально-етична;

- психотерапевтична;

- формування естетичного чуття - все це має на меті підготовку до дорослого життя.