Українська дитяча література XIX - XX століть. Хрестоматія - Частина III - Федотова С. О. 2018

Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку
Трублаїні Микола Петрович (Трублаєвський Микола Петрович) (12 /25/.04.1907 - 05.10.1941)

Всі публікації щодо:
Трублаїні Микола

Микола Петрович Трублаєвський (Трублаїні) народився в селі Вільшанка на Вінниччині в сім’ї лісоруба і сільської вчительки. Був вчителем, журналістом- кореспондентом. Як кореспондент газети «Вісті» взяв участь у арктичних експедиціях на криголамах «Ф. Літке», «Сибиряков», багато подорожував Україною, бував у Сибірській тайзі, Криму, Кавказі. В середині 30-х років організував у Харкові Клуб юних дослідників Арктики, в якому діти здобували і теоретичні знання, й здійснювали потім захоплюючі далекі мандри.

На початку 30-х років видає перші твори для дітей: повість «Лахтак» (1935), написав чимало оповідань, казок, повістей.

У вересні 1941 року виїхав на фронт, працював у фронтовій газеті, брав участь у боях. Був тяжко поранений, помер у санітарному потязі. Похований на Луганщині.

Казка

У горному глибокому озері жила маленька срібляста рибка. По тому самому озеру плавав великий білий лебідь з довгою шиєю і могутнім дзьобом. Одного разу зустрів лебідь рибку і хотів її з'їсти. Стала срібляста рибка проситися:

- Не їж мене, лебедю, красеню білокрилий, велетню чорнодзьобий! Сказав тоді лебідь:

- Дістань мені черевички, бо лапи мої у воді мерзнуть. Дістанеш, тоді я тебе не їстиму. Не дістанеш - з'їм.

Швидко попливла рибка по озеру шукати черевички. Кругом побувала, на дно спустилася, ніде черевичків для лебедя не знайшла.

Підпливла тоді до берега під очерет і заплакала. Почула той плач зелена жабка-скрекотушка і питає:

- Рибко срібляста, чого ти плачеш? Розповіла рибка жабці про своє горе.

- Я тобі допоможу, - сказала зелена жабка, - підожди мене тут.

Залишила рибку між очеретами, а сама на берег виплигнула і заквакала:

«Ква-ква, ква-ква, ква-ква!»

Почув це горобчик молодчик, що сидів на високій вербі, і у відповідь зацвірінчав: «Цвірінь-цвірінь, цвірінь-цвірінь!»

Розповіла жабка горобчикові про біду рибки сріблястої і попросила дістати черевички. Полетів тоді горобчик-молодчик в садок, де гуляла маленька дієчинка Наталочка. Як довідалась Наталочка, що лебідь рибку хоче з'їсти, швиденько принесла горобчикові свої старенькі черевички і наказала: «Лети швидше, швидше, щоб рибку врятувати!»

Горобчик-молодчик полетів і оддав черевички зеленій жабці- скрекотушці. Жабка плигнула у воду і подала їх рибці сріблястій. Зраділа

рибка, зараз же попливла до лебедя. Черевички ті лебедеві дуже сподобалися, і він пообіцяв тую рибку сріблясту не чіпати.

Переказала свою подяку срібляста рибка жабці-скрекотушці, жабка - горобчикові-молодчикові, а горобчик - Наталочці.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.