Короткий переказ - О панно Інно, панно Інно! - ПАВЛО ТИЧИНА - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. - ПОЕЗІЯ

ПАВЛО ТИЧИНА

Я — сам. Вікно. Сніги...

Сестру я Вашу так любив —

Дитинно, злотоцінно.

Любив? — Давно. Цвіли луги...

О панно Інно, панно Інно,

Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.

Сніги, сніги, сніги...

Я Ваші очі пам'ятаю

Як музику, як спів.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Я Вам чужий — я знаю.

А хтось кричить:

„Ти рідну стрів!”

І раптом — небо... шепіт гаю...

О ні, то очі Ваші. —

Я ридаю. Сестра чи Ви? — Любив...

Коментар

„О панно Інно, панно Інно!” — шедевр інтимної лірики. Розгортається сюжетна картина — ліричний герой любив сестру, потім зустрів її. Очі підказали, що знайшов рідну душу. Але все так складно в житті, заплутано. Кого ж насправді любив? її, панну Інну, чи сестру? Тепер сам. Сніги. І солодко-болючі спогади про неповторний час, бо „любові усміх квітне раз — ще й тлінно”. Кохання — це Божий дар. подарунок долі. Використання звертань, називних речень, неологізмів дає простір для уяви читача, фантазії, пробуджує найромантичніші почуття.