Короткий переказ - Мрії - ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Короткий переказ - Мрії - ЛЕСЯ УКРАЇНКА

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

У дитячі любі роки.

Коли так душа бажала

Надзвичайного, дивного,

Я любила вік лицарства.


Тільки дивно, що не принци,

Таємницею укриті.

Не вродливі королівни

Розум мій очарували.


Я дивилась на малюнках

Не на гордих переможців,

Що, сперечника зваливши,

Промовляли люто: „Здайся!”


Погляд мій спускався нижче.

На того, хто розпростертий.

До землі прибитий списом,

Говорив: „Убий, не здамся!” (…)

Коментар

З дитинства Леся Українка любила історію. її приваблювала доба мужніх воїнів, лицарських турнірів. Але більш за все вона поважала силу духу, справедливість. Тому її цікавили не таємничі принци й королівни, не пихаті переможці, а ті, хто навіть під загрозою емер ті не хотів здаватися. Можливо, саме в них вона вчилася великої мужності, яка потім так потрібна була їй у житті, щоб боротися з власною недугою та різними негараздами.