Українська література 11 клас (профільний рівень) - Борзенко О. І. 2019

Євген Маланюк - Ностальгія («Під чужим небом»)
Еміграційна література

Всі публікації щодо:
Маланюк Євген

Польща, Чехословаччина, знову Польща, Німеччина, США. У цьому переліку країн для політичного емігранта Є. Маланюка не було України, точніше, вона являлась йому лиш у снах і спогадах.

Ліричний роздум «Під чужим небом» доволі чітко поділяє простір на «там» і «тут». «Там» рідні херсонські степи, луки, поля, вітряки, річка Синюха, молодість, батьківська хата і старенька мати. А «тут» бруківка й вулиці тісних міст, що ніколи не стануть рідними. Там батьківщина, а тут — чужина.

Символічний образ перекотиполя якнайкраще відображає стан ліричного героя-емігранта: людини з утраченим корінням, залежної від «вітрів» буремної доби. І на чужині він лиш «убогий митар», утомлений кочовим життям.

Біль, розчарування, переживання розлуки — таким є душевне буття вигнанця, який вимушено «спалює роки» свого життя «під чужим небом» далеко від рідної домівки й майже без надії на повернення.

Читацький практикум

Прочитайте поезію. Виконайте завдання.

Під чужим небом

1

Чужі: й земля, і небо тут, і люди,

І місяця золотосрібний ріг.

Життя давно, як божевільне, блудить

По манівцях заплутаних доріг.

Десь кревний край кона в останній муці,

Дикун над ним заносить ятаган,

А він скажений біль терпить, як Муцій*,

І крапле кров росою з чорних ран.

Чому ж я тут? Куди ж іще заблудить

Безглузда путь і хто остереже?

Чужа земля, чужі похмурі люди —

Й саме життя, здається, вже чуже.

2

Не треба ні паризьких бруків,

Ні Праги вулиць прастарих:

Все сняться матернії руки,

Стара солома рідних стріх.

Все сниться гук весни і вітер,

Веселий вітер світлих літ.

А тут — молюсь, убогий митар,

Шукаю Твій вогненний слід...

Ні! Не знайти! Ніхто не знає.

Ніхто не чув Твоїх плачів.

Біля всесвітнього Сінаю,

Як завше — золото й мечі.

3

Десь сіре поле в чорних круках,

Що пророкують: «Кари! кар!»

А я тут, на чужинних бруках,

Чужий — несу чужий тягар.

А я на полум'ї розлуки

Назавше спалюю роки,

І сниться степ Твій, сняться луки

І на узгір'ях — вітряки.

Там свист херсонського простору!

Там вітер з кришталевих хвиль!

А тут: в вікні опустиш штору —

І п'єш, самотній, смертний біль.

4

Несу отут страшний свій іспит

І знаю, що життя мине.

І мати, сидячи на призьбі,

Вже не вичікують мене.

Давно Євгена поминає

За упокій старенький піп,

За весною весна минає

Під запашне зітхання лип.

Все далі висиха Синюха,

Й линя її весела синь,

А вітер заголосить глухо

І пролітає вдалечінь.

Сиріє стріха під дощами,

Вже хата стала нетривка,

І мати слухають ночами

Бронхітне гавкання Бровка.

1924

* Гай Муцій Сцевола — легендарний римський герой, юнак-патрицій.

Ставок під Ейфелевою вежею (Микола Бурачек, 1911)

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справила на вас поезія? Які емоції викликала?

2. Визначте провідний мотив вірша. Схарактеризуйте композицію твору.

3. Уважно прочитайте першу частину поезії. Дайте відповіді на запитання.

✵ Які образи створює поет у першій строфі?

✵ Які мотиви набувають звучання завдяки цим образам?

✵ Яка картина зринає у вашій уяві під впливом цих образів? Опишіть її.

✵ Яким у першій строфі постає ліричний герой? Схарактеризуйте його почуття.

✵ Які нові мотиви виникають у другій строфі?

✵ Завдяки яким образам ці мотиви розкриваються?

✵ Пригадайте легенду про Муція (за потреби скористайтеся додатковою літературою, мережею Інтернет). Чому автор звертається до цього давнього героїчного образу?

✵ Перша частина вірша починається словом «чужі», закінчується — «чуже». Поміркуйте, як цей художній прийом допомагає поетові розкрити внутрішній світ ліричного героя.

✵ Чи змінюється емоційний стан ліричного героя впродовж першої частини поезії? Обґрунтуйте свої міркування.

4. Прочитайте уважно наступні частини поезії. Проаналізуйте їх за алгоритмом, заданим у таблиці.

Параметри дослідження

2 частина

3 частина

4 частина

Висновки

Мотив





Образи




Емоційний стан ліричного героя




Виявляємо творчі здібності

5. Напишіть есей на тему «Під чужим небом...»