Українська література 5 клас - Авраменко О. М. - Грамота 2013 рік
ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ - ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) - РІДНА УКРАЇНА СВІТ ПРИРОДИ
* * *
За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить...
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.
К. Крижицький. Вечір. 1905 р.
Засоби образної мови
Емоційності й барвистості ліричним творам додають засоби образної мови, які називають тропами. Тропи — слова або вислови, що вживаються в переносному, образному значенні. До тропів (або засобів образної мови) належать гіпербола, порівняння, метафора, епітет, персоніфікація. Поняття гіпербола й порівняння вам уже знайомі, а про метафору й епітет ви дізнаєтеся на одному з наступних уроків. А що ж таке персоніфікація?
Персоніфікація — образний вислів, у якому ознаки людини переносяться на неживий предмет чи явище (одним словом, олюднення), наприклад: танцюють сніжинки, спить камінь. Ритмічне й спокійне опускання сніжинок нагадує танець людини, тож не випадково митець у художньому творі вдається до персоніфікації сніжники танцюють, він ніби оживляє, олюднює сніжинку. Або мовчазність і нерухомість каменя нагадує повний спокій людини під час сну, тому він і наділений людською властивістю спати. Вірш Т. Шевченка „За сонцем хмаронька пливе...” побудований на персоніфікації. Майже всі дієслова-присудки в ньому персоніфіковані: хмаронька пливе, сонце зове, серце одпочине й заговорить та ін. Персоніфікація виникає на основі подібності, асоціацій, вона оживлює поезію, емоційно наснажує її.