Українська література 5 клас - Л. Т. Коваленко - Освіта 2018

МИКИТА КОЖУМ'ЯКА - ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) - ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ

(Скорочено)

Казка в чотирьох картинах

Дійові особи

Микита Кожум'яка.

Батько (він же Старий Кожум'яка, Дід).

Княгиня.

Князь.

Джура.

Князівна.

Дівчина.

Посланець.

Гонець.

Воєводи.

Сини.

Парубок.

Дівчинка.

Діти.

Юрба.

КАРТИНА ПЕРША

Палати Князя.

Дівчина.

Сумний наш Князь,

Сумний наш Князь,

Лягли йому на чоло хмари,

Неначе ждуть нас знов удари,

Неначе знов орда знялась...

Княгиня.

Ах, я так серцем не боліла,

Коли орда в степах кипіла

І він з мечем і на коні

Літав орлом між ворогами,

А кров червоними квітками

Цвіла на дикім бур'яні.

Тепер же я горю в огні, —

Невже віддати мушу Змію

Дочку мою, красу, надію,

Сама згубити її мушу...

Ах, краще б взяв мою

він душу...

Дівчина.

Лишіть... Послухайте мене:

Ще, може, лихо і мине,

Ще, може, найдеться в державі

Юнак хоробрий, молодий,

Що й сам повернеться у славі

І вславить трон ваш золотий.

Хай Змій віки уже лютує, —

Всьому на світі край свій є...

Княгине! Серце моє чує,

Що Змія лицар той уб'є.

Княгиня.

Покинь свої химерні мрії

І в очі правді подивись:

Прийшла черга — і смерть надії,

І не змагайся і корись...

Оттак колись черга настане,

І згину я, і згинеш ти...

Дівчина.

Чому ж увесь народ не встане

Страшного ката розп'ясти?!

Хай має він залізні руки,

Хай має безліч він голів,

Нехай страшні народні муки, —

А ще страшніш народний гнів.

Княгиня.

Мовчи... бо стіни мають вуха...

І що, коли нас Змій підслухав, —

Удвох загинем в одну мить...

Дівчина.

Ах, в серці кров моя кипить!

Коли б Князівну врятувати,

Я б не боялась самострати...

Княгиня.

У тебе серце золоте...

Мовчи... Здається, хтось іде...

Дівчина, угледівши на порозі Князя, виходить.

Князь.

Недобрі знов у тебе очі...

Чому?! від сліз... не спала ночі?

Тому моя й журба подвійна...

Княгиня.

Ні, князю мій! Ні, я спокійна.

Князь.

Спокійна... ти... а де ж вона?

Княгиня.

Сидить в задумі край вікна

І в простір дивиться кудись...

А очі слізьми налились...

Князь.

Невже країна вся байдужа?..

Невже у нас немає мужа

Палкого серцем, молодого,

який би зваживсь на двобій,

Невже не знайдеться нікого

В державі нашій молодій?!

Входить Джура.

Князь.

Що сталось, Джуро?

Чийсь гонець?

Джура.

Атож! Від Змія посланець.

Князь (до Княгині).

Іди собі в свої покої.

Княгиня.

Ах, не минути долі злої...

(Виходить).

Князь.

Хм! Посланець?!. Від Змія... Клич.

Джура.

Такий він чорний, як та ніч!..

Такий зубатий та окатий...

Князь.

Дарма... іди зови в палати.

Посланець (входить).

Наш пан, Великий Володар

Землі й самого пекла цар,

Прислав мене тобі сказати,

Що мусиш ти дочку віддати.

Лишає він тобі три дні...

Оце сказать звелів мені.

А що мені сказати пану, —

Кажи, бо так я не одстану.

Князь.

За три дні відповідь я дам...

Яку — твій Пан почує сам.

Посланець.

Гляди! накличеш ще біду...

Дивися сам... так я піду.

(Виходить).

Князь.

Щоб нарешті ката-гада

Наш позбавився народ,

Джуро! Скликать воєвод:

Нині ввечері нарада.

Джура.

Воєводи надворі

Ходять, радяться, міркують,

А у Змія на горі,

Кажуть, зранку бенкетують.

(Пішов).

Князь.

Ах, коли б він гада вбив,

Я б тебе озолотив!

Незабаром замість хати

Мав би ти, старий, палати,

Мав би коней і волів —

Все, що тільки б захотів...

Дід.

Не прошу нічого в тебе,

Та мені його й не треба;

Я хотів лише тобі

Помогти в тяжкій журбі...

Князь.

Ох, старий, тяжка година.

Що ж... поклич до мене сина.

Дід.

Щоб пішов він?! Та нізащо:

Не послухає, ледащо.

Він не встане і з стільця.

Ілюстрація Георгія Акулова

Князь.

Все зроблю, сивенький мій,

Тільки б завтра був двобій!

Я на все, старий, готовий!

Прощавай, іди здоровий.

І Воєвода.

Цей уб'є напевно гада!..

Князь.

Що ж... Скінчилася нарада...

Дуже ви допомогли...

Але є ще в нас орли,

Та не тут, не в цій палаті,

А в мужицькій простій хаті!

Князь встає і виходить. Разом з ним встають і воєводи з ніяково похиленими головами.

Поміркуй над прочитаним

1. Зміст якої народної казки нагадує тобі драматичний твір „Микита Кожум'яка”?

2. Про яку подію в житті країни ти дізнаєшся на початку твору?

3. Як до вимоги Змія забрати Князівну ставляться Князь, Княгиня, Князівна і Дівчина в першій картині твору? Чи схожі їхні погляди? Підтвердь відповідь рядками з твору.

4. Князь перед зібранням воєвод вигукує:

Ні, до зброї, до двобою!..

Підніму я весь народ!

Чи вперше доводиться Князеві проявляти свою хоробрість? Знайди і прочитай підтвердження відповіді у творі.

5. Який інтерес — особистий чи громадський — спонукає Князя боротися проти Змія?

6. Чи допомогли воєводи Князеві порадою, як звільнити країну від Змія? Які думки висловлювали воєводи? Підтвердь відповідь уривками із твору.

7. Князь каже воєводам після зібрання:

Але є ще в нас орли,

Та не тут, не в цій палаті,

А в мужицькій простій хаті!

Кого Князь називає орлами?

8. Що з розповіді Діда ти дізнаєшся про зовнішність і риси характеру Микити Кожум'яки? Прочитай підтвердження своїх слів у творі.

9. Які казкові магічні цифри вжито в цій частині твору? Наведи приклади. З якою метою їх використано?

10. Поясни, чому драматичний твір починається з переліку дійових осіб. Чи обов'язкова ця частина в драматичному творі? Яка її роль у творі?

11. У тексті деякі речення виділено іншим шрифтом, наприклад: Велика світлиця в палатах Князя. За столами сидять воєводи. Чому автор пише їх іншим шрифтом?

12. Наведи по два-три приклади реплік і ремарок у прочитаній частині твору.

13. Як, на твою думку, розгортатимуться події у творі далі? Перевір свої здогадки, прочитавши продовження драматичної казки.

Збагачуй своє мовлення

1. На початку твору ти читаєш:

Сумний наш Князь,

Лягли йому на чоло хмари...

Чоло — лоб.

Вираз лягли хмари на чоло означає засмутитися, а стала сполука слів бити чолом має значення вітати когось, висловлюючи пошану або просити когось щось виконати. Уведи ці вирази в речення.

2. Яке значення слова палкий у наступних реченнях?

Невже у нас немає мужа

Палкого серцем, молодого... (Олександр Олесь).

У гаю далекім, в гущавині пишній,

Квіти гранати палкі розцвітають (Леся Українка).

День був палкий, гарячий (Панас Мирний).

3. Про Посланця від Змія у творі сказано: Такий він чорний, як та ніч!..

Прочитай, які лексичні значення має слово чорний.

• колір сажі, вугілля;

• який передвіщає горе, страждання;

• важка робота, часто пов'язана із брудом.

Яке із цих значень має слово чорний у тексті? Свою відповідь обґрунтуй.

4. У творі читаємо:

Дід там... справу пильну має,

Хоче Князю щось сказати.

Яке значення в реченні має виділене слово? Добери до нього синоніми і перевір свою відповідь за Словничком синонімів.

Будь уважним до слова

Орда — сукупність озброєних загонів, військових підрозділів.

Воєвода — воєначальник, голова військового загону.

Єдваб — старовинна коштовна шовкова тканина.

Днесь — тут: удень, сьогодні.

Макуха — залишки з насіння олійних рослин після вичавлення олії.

КАРТИНА ТРЕТЯ

До Микити додому приходять парубки, діди, а потім діти й умовляють його піти на двобій зі Змієм. Хлопець погоджується.

КАРТИНА ЧЕТВЕРТА

Майдан за містом. Вдалині, на горі, химерний замок Змія з різнокольоровими, освітленими огнями, вікнами. Ліворуч попід горою частина міста. Ледве починає розвиднятись. Юрба, яка щохвилини збільшується.

II Голос.

Та де там! Серед дня

На крилах Змій прилинув,

Князівну ухопив

І наче в прірву згинув.

І Дівчина.

Сьогодні Князь ішов,

Мовчав, сховавши муку,

Княгиня ж — як та ніч...

Її вели під руку.

II Дівчина.

Я бачила в дворі

Микиту Кожум'яку:

Сміється, крутить вус, —

Ні крихти переляку!

III Дівчина.

Залізну булаву

Всю ніч йому кували,

Нещасні ковалі

І стілечки не спали.

І Голос.

Здається, ось ідуть

Княгиня з Князем поруч...

Микита шапку зняв,

Пішов собі праворуч.

І Дівчина.

В палац! До замку йде!

Ой лишенько, ой горе!

Та що ж це буде з ним?!

Та він же не поборе?!

Парубок (з дерева).

Погляньте: став, як дуб,

І стукає в ворота...

Змій виглянув з вікна

І сиплеть іскри з рота!!!

Голос.

Князь! Князь!

Шапки з голів...

Дорогу! Розступіться!

Ще голос.

Княгиня також з ним

Іде на бій дивиться.

Князь.

Добридень вам усім!

Усіх тут вас вітаю...

В страшний, тривожний час

Я шапку вам скидаю.

Дід.

Б'ємо тобі чолом,

Б'ємо й твоїй Княгині!

Минало тебе зло,

Мине тебе і нині,

Я Змія знав здавен

І силу його знаю:

Микиту щоб побив, —

Я, Князю, не гадаю.

Хіба що Змій огнем

Микиті спалить очі,

Та хлопець він верткий

І набік в час відскоче.

Князь з Княгинею пішли наперед.

Парубок (з дерева).

Ой, гляньте, гляньте: Змій!

І Дівчина.

Ой лишенько, дивіться!

II Дівчина.

Який страшний та злий!

І в сні таким не сниться.

Голос.

Микита одступив...

II Дівчина.

Невже це з переляку?

ІІІ Голос.

Микита не здригне:

Я знаю Кожум'яку.

V Голос.

Посипав іскри Змій.

Горять, вгорі літають,

Мов снігом золотим

Вітри у полі грають.

VI Голос.

Схопились... ай, ай, ай!

Одскочили і стали...

Стоять і ждуть...

VIІ Голос.

Ну що ж?

Хоч боки розім'яли!!

Голос.

Дивіться! Буде щось:

Микита наступає,

Тримає булаву,

Змій лапи потирає.

(Гук від удару).

Ага! Ото дістав,

Дісталось і Микиті!

Дід.

Це, мабуть, перший бій

Такий на цілім світі.

Ілюстрація Петра Андрусіва

Ще хтось.

Ай, як розгнівавсь Змій!

Пустив, дивіться, пару,

Мов курява знялась.

О! знову кинув жару!

Чути гупання булави.

Парубок (з дерева).

Не видко ані-ні! Вся площа

димом вкрита... (Пауза).

Дивіться: Змій упав,

Спіткнувся і Микита.

Голос.

Схопились знов!

Ай-ай!

(Чути: бух, бух, бух).

Ну, тут вже буде край!

Ще хтось.

Погляньте: Змій зваливсь!

Це, мабуть, добре вшкварив!

Микита Змія взяв,

Ще раз об землю вдарив.

Гупання.

Люди весь час ворушаться, деякі пробують злізти на дерева, матері піднімають угору дітей.

Парубок (з дерева).

Як мертвий, Змій лежить...

Лежить і не здригнеться...

Микита в боки взявсь,

Стоїть собі й сміється.

Крики.

Слава, слава, слава,

Слава, слава Микиті! —

Хай живе Князь!

— Хай живе Микита!

— Слава, слава, слава!

Голос.

Микита вже з палацу йде

І на руках виносить...

Крики.

— Князівну, Князівну!

— Князівну несе!

— Хай живе Князь...

— Хай живе Княгиня!

— Хай живуть Микита і Князівна!

— Слава, слава!

Крики дужчають, ростуть, зливаються. Микита спускається з гори з Князівною на руках. Займаються палати Змія. Народ рвонувсь назустріч.

Завіса

Поміркуй над прочитаним

1. Який найнапруженіший епізоду казці? Перекажи його близько до тексту.

2. Чому автор не показує читачеві бій Микити Кожум'яки зі Змієм?

3. Чи може в реальному житті людина мати таку силу, як Микита Кожум'яка? Чому автор гіперболізує силу героя?Назви п'ять прикметників, які відображають риси характеру Микити Кожум'яки.

5. Які важливі питання порушує Олександр Олесь у творі?

6. Що прославляє, а що засуджує автор у творі?

7. Сформулюй тему твору.

8. Доведи, що твір Олександра Олеся „Микита Кожум'яка” сучасний і нині.

Збагачуй своє мовлення

У казці читаємо:

Погляньте: Змій зваливсь!

Це, мабуть, добре вшкварив!

Яке з наведених нижче лексичних значень має виділене в реченні слово?

• Енергійно, завзято виконати що-небудь: заспівати, затанцювати.

• Несподівано настати, розпочатися (про мороз, холод, спеку, дощ).

• Сильно вдарити.

Будь уважним до слова

Криця — дуже міцна сталь.

Потіха — розвага.

Корал — морська тварина, яку використовують для прикрас.

Домашнє завдання

1. Склади план драматичного твору „Микита Кожум'яка”.

2. За планом перекажи зміст твору спочатку стисло, а потім докладно.

Ти — творча особистість

Уяви, що ти працюєш у театрі режисером. Добери акторів для постановки казки Олександра Олеся. Підготуй з однокласниками виставу за прочитаним твором.