Українська література 5 клас - Л. Т. Коваленко - Освіта 2018

СЛОВНИЧОК-ДОВІДНИЧОК - На допомогу справжньому читачеві

„Берегиня”

Пек — син Чорнобога і Мари. Боявся бога роду Чура. Звідси давнє прислів'я: „Чуртобі, Пек!”

Вирій — перша земля, острів у Всесвіті, у Вирії росте Першодерево світу.

Зображення Світового Дерева — зменшеної копії Всесвіту

Усі три світи поєднуються між собою. Із Землі можна потрапити на небо або дістатися підземного світу. Звідси й можливість казкових героїв переноситися в підземне царство.

У стародавній пісні розповідається про творення світу так:

А як то було з Початку Світу?

Не було тоді ні Неба, ні Землі,

А лишень було Синє Море.

А на тім Морі ой Два Дубочки,

А на тих Дубоньках Два Голубоньки...

Стали радити, як світ сотворити.

Спустимось в Море до самого дна,

Виберемо собі Синій Камінець,

Синій Камінець — Синє Небо.

Виберемо собі Жовтий Камінець,

Жовтий Камінець — Жовта Земля.

Першодерево і Рід-Сокіл зображалися на українських вишивках.

Слова мор, морок, марево, хмара, мерзнути, смерть утворено від імені богині Мари.

„Дажбог”

Цікаво знати що міфічний Дажбог діє в українських народних казках під іменем Іван. Пригадуєте: Іван-побиван, Іван-царевич? Це про нього, про Дажбога. Йому до снаги все, він завжди бореться за добро і перемагає зло.

„Неопалима купина”

Неопалима купина — рослина, терновий кущ, оберіг від пожежі. 4 вересня у завершальне свято на честь бога Перуна, який у цей день замикає блискавку і грім та йде у свої небесні палати відпочивати, предки палили вогнища з тернового гілля, яке горить і не згорає. Терновий кущ — неопалиму купину — побачив біблійний герой Мойсей на горі Хорив.

Славне місто, міська брама, поле, узвишшя, довкола на пагорбі його (неопалимої купини) цвіте скільки завгодно, довкола синє небо та ясне сонце.

„Як виникли Карпати”

У реченні Земля... вкрита вічнозеленими, могутніми буками і яворами, берестами й тополями перед смереками і ялинами стоїть слово вічнозеленими, отже, ці дерева хвойні, решта — листяні.

„Мудра дівчина”

У давнину відгадування загадок було справою дорослих. Так перевірялися розум та кмітливість людини. Тому в казках герої загадують і відгадують загадки, виконують важкі завдання.

„Яйце-райце”

Казка „Яйце-райце” належить до різновиду чарівних. Колись у давнину чарівні казки були призначені для дорослих і пояснювали таємні знання. Які ж закодовані секрети містить твір „Яйце-райце”?

Щоб з'ясувати це, умовно поділимо його на кілька частин та витлумачимо деякі приховані в ній смисли.

1 частина — про жайворонка й мишу та війну між ними.

За давньою міфологією, на Дереві життя птах (жайворонок) уособлював небо, високе й духовне начало. Миша була втіленням нижнього світу, тілесного начала. Через жадібність і підступність злих духів підземного царства мир і благодать були порушені, внаслідок чого почалася війна. Дріб'язковість, втіленням якої виступає комашня, перемогла духовне начало всесвіту.

2 частина — про орла та його спілкування зі стрільцем.

Але надія на повернення духовного у Всесвіт залишилася, тому врятувався орел. У міфології багатьох країн світу він уособлює Дух або Сонце як вище божество. Образ стрільця, можливо, є втіленням земної людини. Вона недосконала й завжди вагається, що вибрати — матеріальне (худоба) чи духовне (орел) життя. Пожертвувавши матеріальним заради духовного (згодував орлові всю свою худобу), стрілець був винагороджений — отримав рай (подарунок орла — яйце-райце).

Свій рай людина повинна оберігати (вдома поставити загороду). Але вона часто потурає своїм бажанням (спрага), тому й втрачає свій рай (худоба розбіглася). Змія в казці символізує багато небезпек, що підстерігають людину. Допомігши загнати худобу, змія забирає в неї набагато цінніше — нащадків (у казці — сина). Отже, заради матеріальної вигоди стрілець позбувається раю, а потім і майбутнього для свого роду.

3 частина — виконання парубком завдань змії.

Син стрільця змушений іти до змії й виконувати її завдання. Таким чином він був поставлений перед вибором — смерть або воля. Виконати завдання йому допомагає дочка змії. Вона виступає протилежністю своїй матері й символізує мудрість і духовну силу. Поєднавшись із духовною силою, людина, нарешті, отримує щастя.

У казці знайшли також відображення згадки про магічні перевтілення (золотого Зайця в змію, стару бабусю; парубка; змію й парубка в поле та діда, монастир і ченця).

Про чарівні казки „Ох” і „Летючий корабель”

У прадавні часи, коли наші предки добували собі їжу мисливством і рибальством, існував обряд посвяти юнаків у доросле життя. Після обряду юнак ставав повноправним членом племені та міг одружитися. Над хлопчиком під час обряду виконували певні дії і вважали, що він помирав, а потім знову воскресав уже новою людиною. Тому коли ти читаєш, що в батьків були два старших розумних сини, а третій дурень, це означало, що старші пройшли посвяту, а молодший — ні. Чому дурень у кінці казки завжди перемагає? Він, пройшовши певні випробування, здобув магічні знання.

Посвята відбувалася у спеціальних будинках у лісі в суворій таємниці. У казках „Ох” і „Летючий корабель” дурень і ледар теж ідуть із дому, тобто вони вирушили в таємне місце для посвяти. Під час обряду хлопчика символічно спалювали і знову воскрешали. Він проходив школу мисливця, вивчав міфи племені, учився пісень і ритуальних танців. Після цього юнак здобував магічну владу над тваринами. Пригадай, чи не так відбувалося з ледарем із казки „Ох”? Чаклун Ох тричі спалював хлопця, і він став прекрасним юнаком. А коли перетворювався на хорта, сокола і коня та міг уполювати будь-яку тварину, це означало, що після посвяти він набув магічних здібностей і мав владу над усіма тваринами, потрібними мисливцеві. Усе це показувало одну рису в мисленні первісної людини: головне — мати магічну силу. Якщо мисливець уполював тварину, то це відбулося не тому, що стрілець був спритний або стріла була хороша, а тому, що він знав заклинання.

А що ж це за герой у казці „Летючий корабель”, скажеш ти, якщо за нього все роблять інші або він діє за допомогою чарівних предметів? Помічники доправляють його в далекі краї, борються за руку царівни, вирішують царські завдання, а герой тільки спостерігає за всім. Річ утім, що помічники в казці виражають силу і здібності героя. Слухало, Скороход, Стрілець, Об'їдайло, Обпивайло втілюють у людських образах здібностей героя, а Морозко означає, що герой підкорив собі ще й сили природи.

„Фарбований Лис”

Іван Якович Франко, пишучи „Фарбованого Лиса”, використав індійську народну казку „Фарбований Шакал”. Ця розповідь належить до пам'ятки санскритської прози „Панчатантра”. Твори в цьому збірнику розповідають про тварин і мають повчальний характер.

Збірка І. Я. Франка „Коли ще звірі говорили” — своєрідна українська „Панчатантра”. Казку „Фарбований Шакал” письменник узяв за основу для написання свого твору. Він її ґрунтовно доопрацював, доповнив деталями, надав колориту, характерного українському життю.

Соломон — згідно з Біблією, один із найрозумніших царів давньої держави Ізраїль.

„Хуха-Моховинка”

У казці Хуха могла ставати зеленою, рудувато-червоною, блакитною, жовтою, рожевою, фіолетовою, білою.

З давніх-давен люди помітили, що колір впливає на людину і навіть на стан її здоров'я. Прочитай про „силу” впливу деяких кольорів:

зелений — це гармонійність, сплата благополуччя природи, її мирна тиша; червоний — створює відчуття тілесного тепла; рожевий — допомагає позбавитись від туги;

жовтий — стимулює уяву, колір гарного настрою, позбавляє байдужості й тривоги;

фіолетовий — приводить думки до порядку;

блакитний — знімає гнів, сприяє розвитку творчих здібностей і зосереджує увагу на духовній бадьорості;

білий — колір чистоти і незаплямованості.

„Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”

Безголовий — пряме значення — той, хто не має голови; переносне значення — нерозумний, дурний.

Лімерик— короткий гумористичний вірш, у якому обігрується нісенітниця. Складається з п'яти рядків. Перший рядок римується з другим і п'ятим, а третій — з четвертим. Лімерик пишуть так:

• до першого рядка ставиться питання хто? і звідки?,

• до другого рядка — який? яка? яке?,

• до третього й четвертого — що сталося?

• останній рядок розповідає, чим все закінчилося.

У лімерику кінець останнього рядка повторює кінець першого.

У лімерику може статися будь-яка нісенітниця, як і в країні Недоладії! Наприклад:

Жив собі старий болотний,

Нісенітний дід тягомотний,

На колоді він сидів,

Жабеняті пісню вів,

В'їдливий старий болотний.

Жила-була співуча пташка,

Була маленькою, як мурашка.

По дорозі вона за жуком поспішала,

А потім на травичці довго лежала.

Ось яка безтурботна пташка.

Буріме — переважно жартівливий вірш на заздалегідь запропоновані рими, які не можна ні переставляти, ні змінювати. Як грати в буріме? Наприклад, тобі запропонували заримовані слова: чари — хмари. Які можуть бути варіанти? Почнемо з написання двовірша. Наприклад:

Літо шле канікул чари,

Не зашкодять навіть хмари.

Де поділись літа чари,

Якщо мчать по небу хмари?

Варіантів на одну пару рим може бути багато. Вибери найкращий варіант і прочитай на конкурсі буріме в класі.

„Хто розмовляє?”

В акровірші є згадка про дитячий віршик-гру „Сорока-ворона...”:

Сорока-ворона на припічку сиділа,

Діткам кашку варила:

Цьому дам, цьому дам, цьому дам і цьому дам,

А цьому не дам,

Він дровець не рубав, води не носив, кашки не варив.

„В бур'янах”

Вираз майнути (летіти, полетіти) вітром означає „дуже швидко бігти, їхати, йти”.

Навчання грамоти в часи Шевченкового дитинства було для дітей непростим. Учні мали зазубрити назви букв:

А — Азъ

Б — Буки

В — Веде

Г — Глаголь

Д — Добро

Е — Есте

Ж — Живите

З — Зело...

Щоб прочитати, наприклад, слово баба, учень називав по черзі букви: буки — аз — буки — аз. Небагато дітей могли після цього зрозуміти, що це слово баба. Навчання було незрозумілим, а дяк думав, що учні не хочуть учитися, тому й карав їх різками.

„За сонцем хмаронька пливе...”

У Словничку настроїв наведено перелік деяких настроїв, які ти можеш відчути в поетичному творі. Прочитай і запам'ятай їх, доповнюй словничок новими настроями, які ти виявиш у віршах.