Українська література 5 клас - Л. Т. Коваленко - Освіта 2018

ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ - ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ - ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ

Споконвіку в Україні зимові свята супроводжувалися різними традиціями, звичаями, обрядами. Розпочинаються зимові свята Днем святого Миколая (19 грудня). Особливо готуються до цього свята діти, вчать молитви, колядки. Святий Миколай має принести їм подарунки і покласти під подушку, але не всім, а лише чемним, слухняним, вихованим.

Основними святами зимового циклу є Новий рік, Святвечір, Різдво Христове, Щедрий вечір, День Святого Василя та Водохреща. Різдвяно-новорічні обряди українців завжди супроводжувалися календарними піснями зимового циклу — колядками та щедрівками. Щедруючи та колядуючи, люди висловлювали свої мрії та побажання здоров'я, достатку, щастя, злагоди і спокою в родинах.

Різдво Христове (7 січня) — одне з найвеличніших свят. Багате воно і на різноманітні народні обряди. Розпочинається це свято 6 січня Святвечором, до якого кожна українська родина готується протягом тижня. Починають вечеряти, коли сходить перша зоря. Господиня подає на стіл дванадцять страв, бо в Христа було 12 учнів- апостолів. Обов'язковою стравою є кутя. За святою вечерею, яка починається молитвою, збирається вся родина.

У Різдвяні свята колядують. Найпоширенішими колядками є “Нова радість стала”, “Добрий вечір тобі, пане господарю”.

На Новий рік посівальники здійснюють обряд засівання оселі зерном. Це супроводжується колядками та щедрівками.

Щедрувати — означає щедро бажати людям добра, здоров'я, веселих свят. Наприклад, в одній щедрівці співається:

Ми прийшли щедрувати до вашої хати. А його багатство — золотії руки.

Щедрий вечір! Добрий вечір! Щедрий вечір! Добрий вечір!

Тут живе господар — багатства володар. А його потіха — хорошії діти.

Щедрий вечір! Добрий вечір! Щедрий вечір! Добрий вечір!

Закінчують, як правило, віншуванням:

— На щастя, на здоров'я! Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові, з Новим роком та з Василем! (Святого Василя вважають покровителем землеробства).

Невідомий автор. Микола з житієм. Кінець XIV—початок XVII ст.


ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ


Ой хто, хто Миколая любить,

ой хто, хто Миколаю служить, —

тому, святий Миколай,

на всякий час помагай1,

Миколаю!

Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,

ой глянь, глянь на змучену, бідну.

Ми тебе, всі люди, молим:

проси в Бога ти їй долі,

Миколаю!

Ой проси долі для Вкраїни,

ой нехай встане із руїни,

доля й щастя най2 витає3,

в славі й волі хай засяє,

Миколаю!

1 На всякий час — завжди. 2 Най — тут: хай. 3 Витати — бути відчутним, незримо присутнім де-небудь.