Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Українська література 6 клас - О.М. Авраменко - Грамота 2014

КОРОТКИЙ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК

Алегорія — наділення тварин, птахів, рослин рисами людського характеру.

Анафора — повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень.

Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту.

Гімн — це урочиста пісня. Гімни бувають державні, релігійні, партійні, на честь видатних подій чи героїв.

Головний герой — особа, яка перебуває в центрі уваги письменника, навколо нього розгортається сюжет, він найбільше охарактеризований. Другорядні герої — діють поряд із головним, доповнюють своїми діями розвиток сюжету, відіграють важливу роль у глибшому розкритті характеру головного героя.

Гіпербола — художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності, наприклад: Щира праця гори верне (Нар. тв.).

Гумор — відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні.

Гумореска — невеликий віршований або прозовий твір з гумористичним сюжетом.

Драматичний твір — твір, призначений для постановки на сцені.

Епітет — художнє означення, яке надає зображенню предмета чи явища більшої виразності, поетичності, яскравості.

Епічний твір — розповідний твір, у якому життя змальовується у формі авторської розповіді про людей та їхні вчинки. Епічні жанри: казка, повість, новела, оповідання.

Загадки — короткі й дотепні описи людей, тварин, предметів, подій, явищ, які треба розпізнати й відгадати. Навчальне видання

Інверсія — порушення узвичаєного порядку слів з метою виділити певне слово в тексті, звернути на нього особливу увагу.

Легенда — розповідь казкового чи фантастичного характеру про незвичайну подію або життя й діяльність якоїсь особи.

Ліричний герой — це ніби друге «Я» автора твору.

Ліричний твір — зазвичай віршований твір, невеликий за обсягом, у якому реальність відображається через передачу думок і почуттів людини.

Ліро-епічний твір — твір, який містить елементи лірики й епосу — двох родів літератури (поряд із третім — драмою), з яких лірика — це емоційно забарвлені твори, епос — твори оповідного характеру.

Колискові пісні — народні й авторські пісні, які співають, заколисуючи дитину.

Метафора — слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.

Міф — розповідь, що передає уявлення наших далеких предків про створення світу, його будову, про богів і демонів, різних фантастичних істот.

Мораль — повчальний висновок у байці.

Оповідання — невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу.

Переказ — усне народне оповідання про визначні історичні події та їх героїв.

Персоніфікація — зображення предметів чи явищ природи як живих істот.

Пісня — невеликий ліричний твір, що виконується співом. Розрізняють пісні народні та літературні.

Повість — як правило, прозовий розповідний твір, за обсягом більший від оповідання, у якому розповідається про одну або кілька подій одного чи кількох головних героїв протягом досить тривалого часу. Повість називають пригодницькою. якщо вона насичена пригодами чи незвичайними подіями.

Повтор (рефрен) — певні фрази у творах, які повторюються для наголошення певної думки, або група слів, які повторюються в кінці кожної строфи.

Поема — поетичний оповідний твір, віршовий або прозовий.

Портрет — опис зовнішності персонажа в художньому творі.

Приказка — образний вислів, що влучно характеризує людину, але, на відміну від прислів'я, висловлює думку неповно.

Прислів’я — довершений за змістом вислів про риси й учинки людей із повчальним характером.

Притча — оповідний літературний твір із повчальним висновком (тобто мораллю), змістом близький до байки.

Рима — співзвучність закінчень слів у віршових рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки.

Ритм — повторність через рівні проміжки часу певних одиниць.

Сатира — різке висміювання хиб і пороків, негативних явищ. Твори такого викривального характеру називають сатиричними.

Співомовка — короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описується певний комічний випадок.

Строфа — поєднані віршові рядки, зв'язані між собою римами та інтонацією, що повторюються.

Сюжет — подія чи низка подій, що покладені в основу епічного або драматичного твору.

Фольклор — це усна народна творчість, а саме: пісні, легенди, перекази, загадки, приказки, прислів'я, що їх створювали впродовж віків наші пращури.

Хорей — двоскладова стопа з наголосом на першому складі

Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі




На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.