Українська література 8 клас - Олена Міщенко - Генеза 2016 рік

МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ... - ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) - СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині -

Однаковісінько мені.

В неволі виріс між чужими,

І, не оплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру,

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій - не своїй землі.

І не пом'яне батько з сином,

Не скаже синові: „Молись.

Молися, сину: за Вкраїну

Його замучили колись”.

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені.

Цей вірш став одним із найвідоміших у творчості Тараса Шевченка. Він є центральним твором циклу „В казематі”. Це взірець філософської лірики, щира сповідь поета перед своїм народом.

Вірш умовно можна розділити на дві частини, що виразно контрастують одна з одною. Перша складається з вісімнадцяти рядків, друга - з п'яти.

Написання цієї поезії за мурами каземату було подвигом духу. У кожному слові звучать особиста трагедія, біль і розпука, які нічого не варті порівняно з муками окраденої, змученої Вітчизни.

За цими рядками - усе життя поета, що промайнуло перед нами, як у прискорених кадрах кінофільму. Шевченко кожному слову вмів надати такої ваги, такої значущості, що за скупою фразою відкривалася масштабна картина: „в неволі виріс між чужими”. Хіба ще потрібні якісь деталі, щоб зрозуміти душевний стан людини, якій випала така доля?

Здається, Шевченко сам собі дорікає за те, чого не встиг, не здужав зробити. Він розуміє, що навіть пам'ять про нього можуть знищити, і тоді нікому буде й помолитися за змучену його душу...

Своїм внутрішнім, духовним зором долає поет казематні мури й лине в Україну. І розпач пронизує його душу: „на нашій - не своїй землі”! Скільки душевної муки, болю й гіркоти в кількох словах!

- Як ви розумієте ці слова з поезії? Прокоментуйте їх.

Цей філософський твір позначений глибиною самоаналізу і широтою поглядів Шевченка. Провідний мотив - самозречення митця в ім'я щастя і свободи Батьківщини. А лірична кульмінація – високий душевний порив, що починається словами „Та не однаково мені...”. Це палке зізнання торкає кожне серце, бентежить і змушує замислитись: а чи не байдужі ми до долі Вітчизни?

- Наскільки актуальна сьогодні ця поезія Тараса Шевченка?

Композиційним осердям твору є слово „однаково”. Щоразу воно має різне смислове навантаження.

Зверніть увагу і на такий факт: у поезії практично немає тропів! Але внутрішній динамізм твору такий потужний, рух думок і почуттів поета настільки стрімкий, що вірш буквально захоплює силою емоцій, чому сприяє й унікальна ритмомелодика твору.

Вірш продовжує жити. Багато його рядків стали крилатими. Визначний український композитор Микола Лисенко поклав його на музику. А Володимир Самійленко у поезії-реквіємі, присвяченій пам'яті Тараса Григоровича Шевченка, написав:

І чується тоді, що знов він на землі

І тихим словом промовляє:

„Мені однаково, що бучно так мені

Ви спомин правите щороку;

Мені однаково, що в честь мою пісні

Складаєте в хвалу високу”.

- Прокоментуйте слова В. Самійленка. На яких саме думках з поезії „Мені однаково...” він хотів наголосити?

Слідство закінчилося доволі швидко. Вирок у справі Шевченка був такий: „Художника Шевченка за складання бунтарських і в найвищій мірі зухвалих віршів, як обдарованого міцною будовою тіла, віддати рядовим в Оренбурзький окремий корпус з правом вислуги, доручивши начальству мати найсуворіший нагляд, щоб від нього в жодному разі не могло виходити підбурливих і пасквільних творів”. До цього вироку цар Микола власноруч додав: „Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати”.

- Чим, на вашу думку, був викликаний такий суворий вирок для Шевченка?

Царські сатрапи так поспішали відправити поета подалі, що шлях до Оренбурга, а це близько двох тисяч кілометрів, жандарми з Шевченком промчали за сім днів!

Колись містечко Орськ було глухою фортецею серед голого піскуватого степу. Казахи, які кочували неподалік, називали Орськ „злою фортецею”. Про неї Тарас Григорович розповість у повісті „Близнецы”, написаній там же, на засланні, російською мовою. Загалом, він не припиняв творити, незважаючи на заборону. Саме тоді він писав „захалявні книжечки”. Вони звалися так тому, що під час регулярних обшуків, яким піддавали Шевченка, він ховав їх за халявою чобота. Зберіг. Урятував. Для нас. Для всіх, кому небайдужа Україна та її майбутнє.

Т. Шевченко. Автопортрет

Улітку 1848 року доля на мить усміхнулася поетові: капітан-лейтенант О. Бутаков, російський учений, наполіг на участі Шевченка як художника в експедиції, яка повинна була обстежувати Аральське море.

Майже півтора року Тарас Григорович вільно писав і малював, створив безліч прекрасних поезій і блискучих акварелей. Острів Кос-Арал навіки залишився на полотнах Шевченка-художника.

А в 1850 році за доносом одного з офіцерів у Шевченка зробили обшук, знайшли зошити з віршами, малюнки і - знову арешт...

Через півроку поет опинився в Новопетрівській фортеці на березі Каспійського моря, на півострові Мангишлак (нині це містечко називається Фортом Шевченка). Тут життя Кобзаря стало нестерпним. Щоденна муштра, суворі умови, брутальні обшуки й нагляд напівграмотного єфрейтора, так званого „дядьки”, жахливий клімат, хвороби, постійні приниження, а найстрашніше - самотність і безкрая холодна пустеля навкруги...

Уявіть, інтелігентна, винятково талановита, освічена людина мусила носити осоружну солдатську шинелю, мешкати в казармі, віддавати честь пихатим ненависним офіцерам, навіть будучи хворим, ходити щодня на муштру...

Несила було жити, підтримували лише спогади про Україну, про рідних і друзів, сповідальні поетичні рядки, що зринали з самого серця. Лише наприкінці заслання Шевченко зміг знову писати. Тоді народилися російськомовні повісті, поет почав вести щоденник.

- Наскільки важливою для Кобзаря була, на вашу думку, можливість вести щоденник? Чи кожна людина може це робити? Чому цікаво читати щоденники письменників?

Друзі постійно домагалися звільнення Шевченка, подвоївши свої зусилля після смерті Миколи І в 1855 році. Але лише за два роки жаданий дозвіл на звільнення було отримано.

Багато доріг сходив у своєму житті Тарас Григорович. Але дорога з Новопетрівської фортеці до Нижнього Новгорода, куди він вирушив одразу після звільнення, була хоча і важкою, та, мабуть, однією з найрадісніших у його житті...

А попереду - апофеоз поетичного таланту, твори, що увійшли до світової класики, рядки, якими творилась і якими жива була українська нація, якими живе й донині!

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

1. Назвіть дату звільнення та місто, у якому Тараса Шевченка викупили з кріпацтва, учасників цієї благородної справи.

2. Назвіть місця, де побував поет під час заслання.

3. Ви щойно прочитали кілька творів Тараса Шевченка. У який період його творчості вони були написані?

4. Визначте важливі проблеми, пов'язані з долею України, на які вказав Кобзар у вірші „Думи мої, думи мої...”.

5. Назвіть основні ідеї та мотиви вивчених вами творів Т. Шевченка.

6. Вивчіть напам'ять вірш „Мені однаково...”.

Міркуємо

1. Укажіть основні художні засоби, використані поетом у його творах.

2. Назвіть причини ув'язнення поета.

3. Підготуйте розширене повідомлення про арешт Тараса Шевченка, його перебування в казематі, заслання, скориставшись додатковою літературою, Інтернетом.

4. Закінчіть розпочате твердження: „Вірш “Мені однаково...” свідчить про те, що Тарас Григорович Шевченко - справжній...”.

5. Що саме найбільше непокоїть автора в поезії „Мені однаково...”? Поясніть чому.

6. Підтвердите або спростуйте думку, що поезія „Ой три шляхи широкії...” співзвучна з українськими народними піснями.

Аналізуємо

1. Узагальніть відомості про арешт, вирок, заслання Кобзаря і поясніть, чим поет міг загрожувати величезній Російській імперії.

2. Співвіднесіть твори, які ви прочитали, і періоди життя поета, у які вони були написані. Наскільки, на вашу думку, важливо знати про життя і творчість, громадсько-політичну діяльність Кобзаря, щоб глибше зрозуміти його твори?

3. Використовуючи знання з фольклору, знайдіть у творі „Ой три шляхи широкії...” фольклорні образи, характерні для народнопісенної творчості художні засоби.

4. Знайдіть у прочитаних творах характерні ознаки філософської лірики.

5. Розвиньте розпочату думку: „В образах дум Тарас Шевченко прагнув показати...”.

6. Які мотиви, ідеї, образи з прочитаних щойно творів траплялися вам раніше?

Дискутуємо

1. Чи є, на вашу думку, громадянська позиція людини одним із проявів духовності?

2. Які зміни відбулися у творчості Кобзаря після мандрівки Україною?

3. У якому творі поет використовує елементи молитви і з якою метою?

4. Визначте провідні мотиви творчості Шевченка в казематі.

5. Прокоментуйте слова поета: „Караюсь, мучуся... але не каюсь!..”. Як ви їх розумієте? З приводу чого, на вашу думку, вони були сказані?

6. Подумайте і зробіть висновок: які слова і з яких прочитаних вами нещодавно творів поета можна вважати крилатими? Які крилаті вислови з раніше прочитаних творів запам'яталися вам?

ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ

Кожен народ мав чорні сторінки у своїй історії. І тоді народжувалися поети, які ставали совістю нації, її пророками, проводирями, духовними лідерами. Тож переконаймося, наскільки схожими бувають слова і думки творців, які над усе люблять свій народ, свою землю, волю і незалежність.

Білоруські поети:

Янка Купала:

Співи мої, співи!

Мого суму діти,

Коли ж вам надійде

Година радіти?

Якуб Колас:

Ой ви, думи, думи,

Серця мого рани!

Чи ви мої діти,

Чи ви ким наслані?

- З яким твором Тараса Григоровича Шевченка перегукуються ці рядки?

Грузинський поет Акакій Церетелі:

Прийде час - розірве пута

Наш народ - народ героїв,

Що в стражданні днів численних

Душу мужністю озброїв!

Які полум'яні рядки Кобзаря, вивчені напам'ять минулого року, ви пригадуєте, прочитавши фрагмент вірша грузинського автора?

ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК

Філософська лірика - поезія, спрямована на філософське осмислення світу, людини, вияв філософських поглядів ліричного героя на проблеми буття. Характерна особливість філософської лірики - її налаштованість на пізнання сутнісних проблем буття, часу і простору. Філософська лірика може бути представлена різними ліричними жанрами: сонетами, есе, елегіями тощо.

- Проаналізуйте кожен із прочитаних вами творів з погляду його приналежності до філософської лірики. Чи всі вони репрезентують саме її?

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Сьогоднішнє творче завдання буде незвичайним. Напишіть невелике завершене оповідання за будь-якою з репродукцій картин, якими ілюстровано цей розділ підручника. Якщо це буде картина, що змальовує епізод з життя поета, спробуйте проаналізувати відповідність зображеного і реального факту. Якщо ж полотно належить пензлю Шевченка, то поміркуйте про настрій, домінування певних барв та їхню символіку. Бажаємо успіхів!

ЛІТЕРАТУРНА П'ЯТИХВИЛИНКА

А тепер з'ясуймо, наскільки добре ви вивчили історію життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка. Перепишіть текст у зошит, уставивши в нього пропущені дати, назви творів, імена та іншу інформацію, якої бракує.

Народився Тарас Григорович Шевченко_________________________________ 18_____року в селі____ на Черкащині в родині_____. Після смерті батьків став козачком у пана_____________________________ . Разом з паном у 18____році потрапив до Петербурга, де його було згодом віддано в науку до_____. У цій художній майстерні Тарас Григорович пробув_________________________________ ____роки.

У___ саду Тарас Григорович познайомився з ______- українським художником, який помітив великий талант у юнака і почав клопотатися щодо викупу Шевченка з кріпацтва.

У викупі брали участь:________________ .

Першим відомим твором після викупу Шевченка з кріпацтва була, написана в 18___ році. А вже у 18___ році вийшло перше видання „Кобзаря”.

Збірка відкривалася віршем ____. Також до неї входили такі відомі твори:__________

Заарештовано Тараса Григоровича було 18___ року в місті____. Його засудили до____. Заслання він відбував на території нинішнього ____-. На засланні були створені знамениті ________________________________ книжечки. Звільнення Шевченко отримав_________________ ______18_____року і вирушив до_________.

Серед кращих історичних творів митця - поеми .

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА ВІТАЛЬНЯ

МАЛЯРСТВО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ЗДІЙСНЕНА МРІЯ

Відомо, що поезія і живопис тісно пов'язані між собою. Їх особливості здавна цікавили теоретиків і шанувальників мистецтва, виливалися в дискусії про те, який з них є впливовішим, сильнішим. А знаменитий художник Леонардо да Вінчі дійшов висновку, що „малярство - це німа поезія, а поезія - промовисте малярство”. Не випадково в історії світової культури поєднання в одній особі живописця і поета трапляється часто. Очевидно, це доля щедро обдарованих творчих натур, яким тісно в межах одного виду мистецтва. До таких належить і Т. Шевченко. Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. У митцеві поєднувалися і боролися водночас поет і художник.

Про свою пристрасть до писання і малювання Кобзар оповів у вірші „А. О. Козачковському”:

Довго те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя - дяка,

Гарненько вкраду п'ятака -

Бо я було трохи не голе.

Таке убоге - та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу.

Та й списую Сковороду

Або „Три царіє со дари”.

Поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а малярських - олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків - майже 1200. Саме це свідчить про глибоку закоханість Тараса Григоровича у малярство. Не випадково його твори брали участь в академічних виставках, а за видатні успіхи в царині гравюри Шевченкові було присвоєно звання академіка.

Однією з найулюбленіших, найважливіших і водночас - найболючіших для Шевченка була тема жіночої недолі. Навіть назви творів: „Наймичка”, „Відьма”, „Сова”, „Слепая”, „Мар'яна-черниця” напрочуд красномовні.

- А якими ти уявляєш собі героїнь цих картин Шевченка-художника?

Наприклад, картину „Катерина” Шевченко намалював у 1842 році. Уперше героїнею живописного полотна стала людина з народу - дівчина-кріпачка, жертва панської розпусти, принижена й ображена в найкращих почуттях.

Митці всіх часів прагнули оспівати природу, яка давала їм силу і натхнення. Шевченко ніби був створений для того, щоб виразити словом і фарбами всю красу навколишнього світу. Тривалий час він жив за межами України, але марив нею, згадував рідну Черкащину, Київщину.

За тематикою пейзажні малюнки Шевченка 1843-1847 рр. можна поділити на дві групи: зображення сільських краєвидів і пейзажів, на яких відтворені історичні та архітектурні пам'ятки. Твори здебільшого розповідають нам про життя Шевченкової родини і всього покріпаченого українського села („Удовина хата”, „Селянське подвір'я”, „На околиці”, „Хата біля річки”, „Хата над ставком”). Чарівна природа на малюнках є контрастом до важких умов життя народу.

Особливо улюблені пейзажні мотиви Шевченка - зображення мальовничих околиць та куточків сіл, містечок, берегів тихих степових річок, ставків, урочищ тощо („Повінь”, „Комора в Потоках”, „Андруші”, „Урочище Стінка”, „Хутір на Україні”, „У В'юнищі”, „В Решетилівці”). Ці твори сповнені справжньої поезії, у них мальовнича українська природа знайшла свого натхненного співця.

Однією з перлин української національної графіки є „Живописна Україна”. Це альбом офортів Шевченка. Кращі з них: „У Києві”, „Видубецький монастир”, „Судна рада”, „Свати”, „Казка”, „Дари в Чигирині”.

Треба згадати, що Шевченко створив також галерею портретів.

- За допомогою Інтернету знайдіть виконані Шевченком портрети. Спробуйте, обравши один із них, розповісти про людину, яку ви бачите. А потім поцікавтеся, чи збіглося ваше уявлення з реальними даними про неї.

Таким чином, ми ще й ще раз зримо відчули велич і багатогранність таланту Шевченка, ще раз переконалися, що завдяки титанічній праці він зумів передати у своїх творах палку любов до України і тривогу за її долю.