Всі публікації щодо:
Українка Леся

Українська література 8 клас - О. І. Борзенко - Ранок 2016 рік

Леся Українка (1871-1913) - СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

ДИТИНСТВО ПОЕТЕСИ

Неповторність кожної людини закладається в дитинстві. Тоді формуються основні риси характеру, визначаються інтереси, виявляються творчі здібності. Леся Українка виростала у сприятливій для мистецького розвитку духовній атмосфері. Знайомство з традиціями її сім’ї, особливостями виховання, із упливами родинного оточення дозволить краще зрозуміти особистість поетеси, глибше пізнати її творчість.

Лариса Петрівна Косач народилася 13 (25) лютого 1871 року в місті Звягелі (пізніше — Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Для рідних вона змалку була Лесею — це домашнє ім’я стало згодом частиною літературного псевдоніма.

Батько поетеси походив із Чернігівщини. Пригадуючи навчання в Чернігівській гімназії, Петро Антонович Косач із теплотою відгукувався про свого вчителя — славетного байкаря Леоніда Глібова, читав дітям його твори. Леся була батьковою улюбленицею, успадкувала

його вдачу — спокійну, стриману й водночас вольову та наполегливу. Мати теж відчутно вплинула на виховання особистості й мистецький розвиток поетеси. Ольга Петрівна Косач, відома також як українська письменниця Олена Пчілка, прищепила доньці любов до віршування.

Дитинство Лариси Косач минуло на Волині: родина жила у Звягелі, у Луцьку, а згодом у селі Колодяжному.

Освіту майбутня поетеса здобувала вдома. У родині Косачів батьки не пропонували дітям спеціальних дитячих книжок. Лесина мати вважала, що вони лише псують смак «кисло-солодким сюсюканням», тож діти читали античні міфи, фольклорні збірники (особливо пісні й казки), розповіді про подорожі, пригоди.

Родина Косачів (фото, 1870-ті)

Лариса Косач із братом Михайлом (фото, 1880)

Змалечку Леся наполегливо займалася самоосвітою. Вона відзначалася високим рівнем ерудиції, опанувала багато іноземних мов.

На розвиток Лесиної особистості впливало родинне оточення: Косачі товаришували з відомими діячами української культури, зокрема з письменником Михайлом Старицьким та видатним композитором Миколою Лисенком. Рідний дядько поетеси, визначний учений і громадський діяч Михайло Драгоманов, став для неї найавторитетнішим учителем і порадником.

Опрацьовуємо прочитане

1. Коли й де народилась Леся Українка?

2. Яким є її справжнє прізвище?

3. Ким були її батьки?

4. Де минуло дитинство Лесі Українки?

5. Яку освіту здобула поетеса?

ТВОРЧЕ ПОКЛИКАННЯ

Змалку захопившись музикою, Леся Українка навчилася гри на фортепіано. «Мені часом здається,— зізнавалася вона,— що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт...». Цей «жарт» — початок хвороби (туберкульозом кісток було вражено ліву руку дівчини), через що довелося відмовитися від професійних занять музикою. Натомість Леся Українка все більше часу приділяла літературі, віддаючи перевагу ліричній поезії.

Цікаво, що на ранніх етапах розвитку мистецтва ліричні твори під час виконання супроводжувалися музикою. Іноді лірику навіть визначають як музику в літературі. Можливо, саме вимушене прощання з мрією про музичне майбутнє активізувало в особистості Лесі Українки захоплення поезією. Почавши писати вірші дуже рано, ще в дев’ятирічному віці, вона не припиняла поетичної творчості до останніх днів свого життя. Її поетичні книжки — «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки» — належать до найкращих надбань української лірики. Доля розпорядилася так, що своє різнобічне мистецьке обдарування Леся Українка змогла повною мірою реалізувати саме в літературі. Вона відома як авторка багатьох поетичних, драматичних, прозових творів, як майстриня художніх перекладів.

Усе своє життя поетеса провела в боротьбі з важкою хронічною недугою, яка час від часу нагадувала про себе. Леся Українка була змушена виїжджати на лікування до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, жила в Криму та в Грузії. Фатальною для її здоров’я стала зима 1906-1907 років, проведена в Києві. Несприятливий клімат і виснажлива праця спричинили загострення хвороби. Відтоді поетеса могла жити в умовах південного клімату, зрідка й ненадовго приїжджаючи в Україну. Останні роки свого життя вона провела в Грузії. Померла Леся Українка 19 липня (1 серпня) 1913 року в грузинському місті Сурамі, похована на Байковому кладовищі в Києві.

Леся Українка (фото, 1888)

Актуальна цитата

«Читаючи м’які та рознервовані або холодно резонерські писання сучасних молодих українців і порівнюючи їх з тими бадьорими, сильними та сміливими, а притім такими простими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що ся хвора, слабосильна дівчина — трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну...».

Іван Франко,

письменник, публіцист, громадський діяч

Опрацьовуємо прочитане

1. Яким мистецтвом захоплювалася майбутня поетеса в дитинстві?

2. У якому віці Леся Українка написала перший вірш?

3. Назвіть поетичні збірки Лесі Українки.

4. Де поетеса провела останні роки свого життя?

5. Коли померла Леся Українка? Де вона похована?

6. Яку характеристику дав Іван Франко поезії Лесі Українки? Що приваблює Івана Франка в особистості Лесі Українки?

7. Використовуючи матеріал підручника, складіть план розповіді про життєвий та творчий шлях Лесі Українки. За планом підготуйте усну розповідь про славетну поетесу.

«ВЕСНА» В ПОЕТИЧНОМУ СВІТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Серед багатьох яскравих поетичних образів Лесі Українки особливе місце посідають образи весни, «весняної сили». Найбільш яскраво вони представлені в таких творах, як «Давня весна» та «Хотіла б я піснею стати...».

Поезія «Давня весна» вперше була надрукована в циклі віршів «Мелодії» збірки «Думи і мрії». Лірична героїня поезії «Давня весна» пригадує, як колись весняне оновлення позбавило її почуття самотності, принесло розраду, зміцнило віру в життя. Змалюванням привабливих картин природи авторка підсилює контраст між весняною радістю та смутком ліричної героїні. Згадка про хворобу, що знесилює, спочатку поєднується з розчаруванням, однак хвилинний емоційний спад одразу ж заступається світлим спогадом: за допомогою низки виразних художніх деталей створюється мозаїчний, побудований на зорових і звукових асоціаціях образ «турботливої весни», яка лагідно огортає своїм теплом і повертає до життя зневірену душу героїні. Зелене листя й білі пелюстки яблуні, тихий вітер, щебетання пташок, далекий відгук із гаю залучають «тісну хатину» хворої до потужного, непереможного ритму природного оновлення. Пам’ять душі надовго зберегла свіжість вражень від тієї «давньої весни», яка дала героїні нові сили, ставши несподіваним і незабутнім життєдайним дарунком. У хвилини зневіри, коли фізична слабкість викликає сумні думки, героїня звертається до тих незабутніх вражень, що надають сили в боротьбі за життя. Весна в цьому творі — місткий і багатогранний символічний образ, який позначає молодість, надію, свіжість відчуттів, безмежну й життєдайну красу довколишнього світу.

Весна. Місток (С. Світославський, 1890-ті)







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.