Українська література 10 клас - Семенюк Г.Ф.

ХРОНОЛОГІЧНА КАНВА українського літературного життя XIX — початку XX століть

1798 — Вихід у світ перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського.

1805 — Відкриття Харківського університету.

1812 — Перші вистави Харківського професійного театру.

1816—1819 Видання у Харкові журналу «Украинский вестник», в якому були надруковані твори Петра Гулака- Артемовського та Григорія Квітки-Основ’яненка.

1817 — Публікація байки Петра Гулака-Артемовського «Пан та Собака».

1819 — Вистави у Полтаві драми «Наталка Полтавка» і водевілю «Москаль-чарівник» Івана Котляревського. Вихід збірника народних пісень Миколи Цертелєва.

1820 — Виникнення Харківської школи романтиків: Ізмаїл Срезневський, Левко Боровиковський, Микола Костомаров, Амвросій Метлинський, Михайло Петренко та ін.

1827 — Видання фольклорного збірника Михайла Максимовича «Малоросійські пісні».

1833—1834 Випуск у Харкові двох книжок альманаху «Утренняя звезда», в якому були надруковані твори Григорія Квітки-Основ'яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки.

1833—1838 Видання Ізмаїлом Срезневським шести випусків збірника «Запорозька старовина».

1834 — Відкриття Київського університету Святого Володимира. Виникнення Київської школи романтиків: Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Амвросій Метлинський, Тарас Шевченко та ін. Вихід збірки байок Євгена Гребінки «Малоросійські приказки».

1834, 1837 Вихід у світ першої і другої книжок «Малоросійських повістей» Григорія Квітки-Основ’яненка.

1837 — Вихід у світ альманаху «Русалка Дністровая», упорядкованого діячами «Руської трійці» — Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким, Іваном Вагилевичем.

1838 — Вихід у світ романтичної драми «Сава Чалий» Миколи Костомарова.

1839 — Публікація збірок поезій Миколи Костомарова «Українськії балади» та Амвросія Метлинського «Думки і пісні та ще дещо».

1840 — Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

1841 — Вихід у світ поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки».

1843—1845 Написання Тарасом Шевченком творів «Розрита могила», «Чигрине, Чигрине...», «Сон» («У всякого своя доля...»), «Єретик», «Сліпий», «Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і живим...», «Холодний Яр», «Минають дні, минають ночі...», «Три літа», «Заповіт» та ін., що склали цикл «Три літа».

1844 — Вихід у світ окремим виданням поеми Тараса Шевченка «Гамалія».

1845—1846 Написання Пантелеймоном Кулішем роману «Чорна рада».

1847 — Розгром Кирило-Мефодіївського товариства, арешт

і заслання Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Миколи Гулака, Тараса Шевченка.

1856—1857 Видання Пантелеймоном Кулішем двотомної фольклорно-етнографічної праці «Записки о Южной Руси».

1857 — Виникнення Петербурзької школи романтиків: Панте леймон Куліш, Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Ганна Барвінок, Олекса Стороженко та ін.

Вихід у світ роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» та збірки Марка Вовчка «Народні оповідання». Видання Кулішем «Граматки», що поєднувала буквар, читанку й підручник з арифметики.

1860 — Останнє прижиттєве видання «Кобзаря» Тараса Шевченка; випуск його «Букваря», адресованого учням недільних шкіл.

1861 — 1862 Випуск українського літературно-наукового і публіцистичного журналу «Основа».

1861 — 1863 Видання редагованого Леонідом Глібовим тижневика «Черниговскнй листок», в якому друкувалися твори українських письменників.

1862 — Надруковано в журналі «Основа» повість Марка Вовчка «Інститутка».

Вихід у світ поетичної збірки Пантелеймона Куліша «Досвітки».

Видання збірки Юрія Федьковича «Поезії».

1863 — Заборона української преси і книгодрукування циркуляром міністра внутрішніх справ Росії Петра Валуєва.

1867 — Виникнення у Львові журналу «Правда», який до 1898 року був загальноукраїнською літературною трибуною.

1868 — Дебют Івана Нечуя-Левицького повістю «Дві московки», оповіданням «Рибалка Панас Круть».

1872 — Публікація перших творів Панаса Мирного — «Україні», «Лихий попутав».

1872—1874 Праця Панаса Мирного та Івана Білика над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

1876 — Посилення — переслідування діячів української культури після появи Емського указу царя.

1878 — Вихід повісті Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря».

1879 — Вихід повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

1880 — Написання Іваном Франком новели «На дні». Публікація у Женеві роману братів Рудченків «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

1880—1897 Видання у Львові журналу «Зоря».

1881 — 1882 Видання Іваном Франком журналу «Світ», де було опубліковано його роман «Борислав сміється».

1881, 1883 Вихід у світ двотомної збірки поезій Михайла Старицького «З давнього зшитку. Пісні та думи».

1882 — Створення Марком Кропивницьким першої української професійної трупи, яка започаткувала виникнення театру корифеїв.

1882—1906 Видання журналу «Киевская старина», в якому опубліковано художні твори Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Михайла Старицького, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської, Івана Карпенка- Карого та ін.

1883 — Побачили світ повість Івана Франка «Захар Беркут», збірка Якова Щоголева «Ворскло», драма Михайла Старицького «Не судилось».

1884 — Перші публікації поезій Лесі Українки.

1886—1888 Арешт і ув’язнення Павла Грабовського і наступне заслання до Сибіру.

1887 — Видання збірки Івана Франка «З вершин і низин».

1893 — Написання Михайлом Старицьким драми «Талан». Перші поетичні виступи Миколи Вороного в галицьких журналах. Написання Іваном Франком драми «Украдене щастя».

Вихід у світ збірки поезій Бориса Грінченка «Під хмарним небом».

Поява першої книжки лірики Лесі Українки «На крилах пісень».

1894 — Вихід у світ повісті Ольги Кобилянської «Людина», збірки поезій Павла Грабовського «Пролісок».

1896 — Вихід у світ збірок поезій Івана Франка «Зів’яле листя» та Павла Грабовського «З півночі».

1897 — Виникнення у Львові журналу «Літературно-науковий вісник», який упродовж кількох десятиріч об’єднуватиме письменників Галичини й Наддніпрянщини.

Вихід у світ збірки Івана Франка «Мій Ізмарагд».

1899 — Вихід у світ збірки новел Василя Стефаника «Синя книжечка», трагедії «Сава Чалий* Івана Карпенка-Карого. Вихід другої збірки поезій Лесі Українки «Думи і мрії».

1900 — Написання Іваном Карпенком-Карим комедії «Хазяїн».

1901 — Вихід у світ книжки новел Марка Черемшини «Карби». Створення Лесею Українкою лірико-драматичної поеми «Одержима».

1901 — 1902 Надрукування дилогії Бориса Грінченка «Серед темної ночі», «Під тихими вербами».

1902 — Вихід у світ повісті Ольги Кобилянської «Земля». Дебют Володимира Винниченка повістю «Краса і сила».

1903 — Відкриття у Полтаві пам’ятника Іванові Котляревському.

1904, 1910 Публікація двох частин повісті Михайла Коцюбинського «Fata morgana».

1905—1916 Видання Оленою Пчілкою журналу «Рідний край».

1906 — Виникнення угруповання українських модерністів у Львові: Богдан Лепкий, Петро Карманський, Василь Пачовський, Остап Луцький, Михайло Яцків та ін. Поява збірки оповідань Володимира Винниченка «Краса і сила».

1907 — Створення Михайлом Коцюбинським новел «Невідомий», «Persona grata», «В дорозі». Вихід у світ збірки лірики Олександра Олеся «З журбою радість обнялась».

1909—1914 Видання в Києві літературно-мистецького журналу «Українська хата», який засвідчував естетичні пошуки письменників-модерністів.

1910 — Написання Лесею Українкою драматичної поеми « Бояриня». Публікація «Третьої книжки оповідань» Володимира Винниченка, куди ввійшла новела «Момент».

1911 — Написання Михайлом Коцюбинським повісті «Тіні забутих предків». Створення Лесею Українкою драми-феєрії «Лісова пісня».

1913 — Написання Лесею Українкою драматичної поеми «Оргія».

Вихід збірки поезій Миколи Вороного «В сяйві мрій».

1916 — Написання Василем Стефаником новели «Марія».

1917 — Повалення царизму, виникнення в Києві Центральної ради і проголошення Української Народної Республіки. Активна участь української інтелігенції, зокрема Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Сергія Єфремова в будівництві української державності.

1919 — Вихід у Відні збірки поезій Олександра Олеся «Чужиною».