Українська література - шкільні твори - 2021

Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка «Сам собі пан»

Всі публікації щодо:
Грінченко Борис

Головний герой оповідання Бориса Грінченка «Сам собі пан» — селянин Данило, який спробував «панського права добути». Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у «Дворянське собраніє», купивши «панський» квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного героя Данила.

Кумедність твору полягає в самій незвичній ситуації — у спробі селянина побути деякий час паном або біля панів, в реакції над то здивованих багатіїв на поведінку дивного селянина, а також в сприйманні та оцінці Данилом цих подій.

Надзвичайно збентежені поведінкою холопа пани вважають її хамською, але самі поводяться безцеремонно. «Кондуктор» не знає як поводитися з дивним селянином, називає його то на «ти» (як бідняка), то на «ви» (побачивши його квиток).

Грінченко широко використовує в оповіданні очуднення. Данило, спираючись на власні знання навколишнього світу, характеризує предмети або місцевість, які бачить вперше. Описуючи вагон першого класу, він порівнює його то з вуличкою, то з панською світлицею: «проліз тісненькою вуличкою», «не вагон, а таки зовсім панська світлиця». Приміш;ення дворянського собранія для нього «хата така здорова, як клуня, та вся блиш;ить, … як у церкві». У товстого пана «шлях … серед бороди від губів до шиї».

Доволі часто у мові Данила зустрічаються перекручені слова, що свідчить про його соціальний стан та низький рівень освіченості. Наприклад, кондухтор (кондуктор), хвалітон (фаетон), хватальний (квартальний), хортоплян (фортепіано), патрети (портрети) та інші.

Часто в оповіданні зустрічаються речення з пропуш;еними словами для того, щоб виділити найголовніші за значенням слова. Читаючи об’яву про концерт, Данило коментує: «Є місця по півкарбованця, і по карбованцю, й по два. Ото вже саме панські, як по два».

Данило вживає поруч слова, протилежні за значенням. Наприклад, «та так сміливо слідком за одним паном у ті ж двері», «вражий пан…, а втім видко, що добрий чоловік».

Для мови Данила характерна влучність, дотепність. Він широко вживає прислів’я, приказки, фразеологізми. Наприклад, «поживився, як пес макогоном», «вже коли курець, то май свою люльку й тютюнець», «причепилися, як шевська смола». Про свою балакучу родичку він каже, що в неї «язик як лопатень». Коли Данило довідався, що його ведуть до поліції, то йому «мов окропом хто в обличчя линув», і він зрозумів, що «вскочив по самі вуха». Данило влучно називає лакея «лакейським опудалом». Для характеристики товстого пана він використовує середній рід: «І воно замовкло і пішло в куточок до вікна та й сіло напроти мене».

В оповіданні зустрічаються гіперболи: «Це ж буде тіснота така, що й києм не протиснеш».

На відміну від Данила, який розмовляє щирою українською мовою, пани говорять змішаною російсько-українською мовою.

Мені подобається Данило своїм почуттям власної гідності, кмітливістю, дотепністю, сміливістю, непримиренністю до «сильних світу».



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.