Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
«Панські» і «людські» права (за оповіданням Б. Грінченка «Сам собі пан»)
Всі публікації щодо:
Грінченко Борис
Видатний український письменник Б. Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він глибоко страждав за окрадений народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову й культуру. Митець розумів, що сила його — в єднанні з народом, у знанні його історії, мови, побуту. А свою любов до народу він показав у важкій письменницькій праці задля блага нещасного, поневоленого люду.
У своєму творі «Сам собі пан» автор майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепності селянина Данила грубості й пихатості панів.
Герой оповідання селянин Данило спробував «панського права добути». Його захопило бажання довідатися, «чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів». Вирішив поїхати до міста залізницею, та ще й не як-небудь, а «узяв білета до первого класу». Й одразу ж зіткнувся з грубістю, несправедливістю. «Кондуктор», один із охоронців панських привілеїв, нагримав на нього: «Куди пхаєшся? Наперед іди, — там третього класу вагони». Коли ж Данило довів йому, що повинен пройти до вагона першого класу, «кондуктор» подумав, що Данило несе квиток панові і пропустив його. «Брешеш, — думає собі Данило. — Я сам собі пан». Та й просунувся у вагон. У вагоні він здивував усіх панів, які не звикли їздити із селянами. Вони стали пропонувати Данилові їхати у вагоні третього класу: так дешевше буде. На це гордий селянин відповів їм: «Третій мені тепер не в моду».
Пани ще ставили йому чимало запитань, але Данило вправно й дотепно відповідав на них, навіть сам запитував у них дещо. І вони зрозуміли, що перед ними зовсім не забитий, не затурканий селянин.
Друга сутичка між Данилом і паном сталася, коли пани запалили цигарки. Данило, не втримавшись, і собі запалив люльку. Із почуттям людської гідності селянин довів-таки панам, що ніде не написано, що тютюн можна вживати лише панський, а не мужичий. Один із панів, розгнівавшись, закричав: «Бон, мужлан! Не смій курить своєї смердючої гидоти». Погрожували вивести з поїзда Данила і пани, і «кондуктор». Утім, нічого зробити не могли. Розумний, кмітливий селянин зумів їм довести, що має такі самі права на проїзд, як і вони.
«Свого права я вже доказав», — подумав Данило.
Приїхавши до міста і зробивши всі справи, він вирішив ще раз подивитися, «яково то самому паном бути». Селянин пішов на концерт у зал «дворянського собранія», знову купивши собі «панське місце» у першому ряду. «Де пани, там і я», — думає собі Данило.
Увійшовши до залу, він одразу ж привернув до себе увагу. Панок, який підійшов до нього, сказав Данилові, що тут можуть сидіти тільки ті, хто в панській одежі, а не в мужичій. На це кмітливий селянин відповів: «Хіба одежа слухає? Адже люди».
Потім один із панів суворо сказав Данилові, що це «дворянське собраніє» і мужикам тут бути не годиться. Не довго думаючи, Данило відповідає: «А хіба пани тут щось погано робитимуть, що не можна й дивитись?»
Але тут-таки пани домоглися свого: «хватальний» і поліцейські виштовхали Данила з приміщення «дворянського собранія». Вони наказали солдатові відвести його до поліції, але по дорозі він відкупився, заплативши солдатові три карбованці, і швидко поїхав на станцію. Заскочивши у вагон, Данило аж трусився та говорив: «Не так страшно мені тих поліцейських самих, та страшно тієї ганьби та зневаги».
Коли нарешті Данило приїхав додому, односельці сміялися з нього: панського права, кажуть, добувався. Він же з гідністю відповів їм: «Не панського, а таки людського. Та де воно в нас є?»
Отже, Б. Грінченко в оповіданні «Сам собі пан» яскраво відобразив, як виявилися суперечності між двома класами тогочасного устрою. Він описав жорстокість, агресивність, егоїзм панства та аморальність, підлабузництво, продажність його прислужників. І водночас в образі селянина Данила з особливою силою автор втілив почуття людської гідності, кмітливість, дотепність, непримиренність до «сильних світу» і їхніх посіпак.