Українська література - шкільні твори - 2026

Громадянська лірика Б. Грінченка

I. Б. Грінченко — невтомний працівник і борець. (За висловленням М. Чер- нявського, Б. Грінченко більше працював, ніж жив. Праця в ім’я народу стала синонімом життя письменника.)

II. Основні мотиви громадянської лірики поета.

1. Соціальні мотиви ранніх поетичних творів Б. Грінченка.

а) Вірш-мініатюра «Смутні картини». (У ньому автор із душевним щемом розповідає про нещасливу долю свого краю.)

б) Вірш «До праці» — заклик до невтомної праці задля народу. (У цій поезії Б. Грінченко стверджує, що праця — єдиний засіб до національного відродження.)

2. Мотиви співів-ридань у вірші «Доки?» (Народ не спроможний уже навіть плакати. Бо «довгий гніт минулих днів його украй вже пригнітив».)

3. Осмислення долі рідного краю у поезії «Я чую: наче вітри зашуміли…». (Поет із розпачем зазначає, гцо в той час як в інших країнах неволя гине, його батьківгцина залишається рабинею.)

4. Зображення героїчного минулого в поезії «Останній горець». (Захоплення героїчною історією свого народу, а особливо його боротьбою проти поневолювачів — основний мотив поезії.)

5. Мотиви несхитності і людинолюбства у вірші «На Голгофі».

6. «Співцеві» — програмний вірш поета. (У ньому Б. Грінченко розмірковує про роль поета і поезії. Для того гцоб спів справді зворушив душу, замало співати про негцасний край, знедолених людей, — слід говорити про соціальне й національне визволення.)

III. Громадянсько-політична лірика Б. Грінченка — духовний скарб нації. (Мотиви незламності духу, заклик до боротьби за звільнення народу — провідні мотиви творчості поета.)