Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Борис грінченко життя сільських дітлахів (за оповіданням Б. Грінченка «Грицько»)
Всі публікації щодо:
Грінченко Борис
Варіант 1
Невелике за обсягом оповідання Б. Грінченка «Грицько» викликає бурю емоцій і сильні переживання. Головними героями оповідання є діти.
Грицько був десятирічним хлопцем, мав батька та матір, завжди був веселим і радісним, любив спілкуватися зоднолітками, був високий і статний. Семен був того ж віку, але жив лише з матір’ю у злиднях, був невисокого зросту.
Хати хлопців стояли поруч, у обох був фруктовий сад, але життя було різним. Батько Грицька був заможним, тому його син не відчував ніяких труднощів. Він любив садок, любив природу, але найбільше любив річку. Йому подобалося плавати, пірнати у глибину, змагатися, хто швидше перепливе річку. Йому подобалося просто дивитися на річку, на воду, на відображення у ній сонячних променів.
Інша ситуація була з Семеном. Семенбув мовчазним, понурим. Грицько йому не подобався, тому він ніколи з ним негрався. Плавати він так і не навчився, ходив обідраний та голодний.
І якби з ним не трапилася халепа, Грицько продовжував би думати, що Семен і його мати Мотря — злі, недобрі люди.
Але випадок на березі річки змусив Грицька змінити думку про сусідів. У десять років він зрозумів, що бідна, голодна людина ніяк не можебути веселою й радісною.
Варіант 2
Борис Грінченко — відомий український письменник. За своє життя він написав низку правдивих оповідань про дітей, серед яких мені найбільше подобається твір «Грицько».
Головні герої — Грицько і Семен — різні за характером хлопчики. Перший «був говіркий, веселий, любив пореготати», а другий — «мовчазний та похмурий». Вже з цього описання можна здогадатися, що Грицько був добрим, дружелюбним, спокійним і не задерикуватим. Вираз же обличчя Семена свідчить про замкнену вдачу хлопчика, нетовариськість, постійну пригніченість душі.
Ми пересвідчуємся, що на характер героїв дуже сильно впливає соціальне становище їхніх сімей. Грицько мав батька і матір, вони жили добре і не знали «недостатків». Навіть у піст вони щодня мали і хліб, і борщ, і кашу, батько іноді привозив синові ласощі — цукерки, бублики. У Грицька був гарний, не драний одяг.
Семенова ж родина складалася лише з нього та матері. Вони жили дуже вбого, у злиднях, кожний день недоїдали. Мотря весь час билася «як риба об лід», щоб заробити хоч трохи грошей і якось прогодуватися. Семенові навіть заборонялося їсти вишні у своєму садку, бо їх можна було продати і назбирати грошей на необхідні покупки. І син, і мати ходили у рам’ї, майже в лахмітті, не мали взуття і від того дуже соромилися перед людьми. Від важкого життя вони озлобились.
На прикладі Грицька і Семена з оповідання Бориса Грінченка ми пересвідчуємося, яким різним було життя сільської дітвори та як тяжко бідним і заможним було порозумітися, знайти спільну мову.
