Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
«Любіть травинку і тваринку…» за творчістю Ліни Костенко
Всі публікації щодо:
Костенко Ліна
Українка Леся
Варіант 1
Я повністю згоден з тим, що Ліна Костенко у одному зі своїх віршів сказала дуже важливі для розуміння кожного з нас заповідальні слова:
«Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня».
Це буде ще одним нагадуванням сучасним міським мешканцям, більшість з яких повністю втратила зв’язок з природою. Але в цей же час кожен з нас підсвідомо прагне до природи, хтось намагається для цього хоч щось зробити: посадити біля будинку квіти або деревце, а хтось просто радіє і з великою вдячністю згадує добрих людей.
На жаль, не всі можуть утримувати у своїх квартирах тварин, але все ж таки більшість їх любить. Кажуть, що будь-яка тварина майже одразу відчуває, яка поряд з нею людина, навіть коли вона не промовила і слова. Адже досить часто міру любові і доброти людини, її витонченість або байдужість виміряє ставлення до навколишнього світу, до людей і природи.
Яскравим прикладом взаємин людини і природи може бути драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Одного з героїв поеми, дядька Левка, люблять та поважають усі лісові мешканці, адже він серцем відчуває природу і добре її розуміє. А ось його сестра після смерті Лева діє немудро і жорстоко, адже вона не здатна розуміти природу, та і не прагне до цього. В красі, що її оточує, вона бачить лише матеріальний світ, від якого можна отримати вигоду. Це ще раз є доказом того, що любити «травинку і тваринку» може тільки людина з добрим серцем, яка здатна сприймати навколишній світ як дар, і дякує за нього Богові.
Яскравим прикладом такої людини із реального життя можна назвати нашу сусідку. Це старенька бабуся, яка має тепле серце і не може залишатися байдужою, коли бачить немічне кошеня. То ж зараз у неї вже чотири дорослі кішки, яких вона підібрала на вулиці, і які відповідають їй щирою любов’ю. Більшість сусідів її розуміє і допомагає їжею: хто принесе свіжої риби, хто консерви для котів, а хто підкине сухого корму, адже пенсія у бабусі зовсім невелика. Але деякі обурюються тим, що у квартирі живе аж чотири кішки і постійно скаржаться на сусідку у різні інстанції. Але вона не ображається на таких людей, а коли сусіди бачать завжди усміхнену бабусю, яку супроводжують різнокольорові чотирилапі, вишикувані за ієрархією, на серці у них теплішає.
«В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста».
Варіант 2
Я цілком погоджуюсь із цими заповідальними словами поетеси Ліни Костенко, тому що в них глибока правда людяного ставлення до світу.
Доказом цього може бути те, як живе сьогодні міський мешканець. Ми підсвідомо прагнемо до природи: хтось саджає квіти біля будинку, а хтось їм щиро радіє й дякує добрим людям за працю. Не всі, звичайно, можуть утримувати домашніх тварин удома, та більшість людей люблять їх. Кажуть, і тварини добре розуміють, що ти за людина, хоч ти ще й слова не промовив. Вже саме ставлення до природи часто виявляє міру доброти й любові у людині, її витонченість або примітивність.
Прикладом цього може слугувати поема Лесі Українки "Лісова пісня". Дядька Левка лісові мешканці поважають і не бояться, бо він розуміє природу, відчуває її. Та як немудро й жорстоко чинить після його смерті сестра, бо не розуміє природи й не прагне цього, для неї існує лише світ матеріального. Любити "травинку і тваринку" може людина добра, здатна сприймати цей світ як дар і дякувати Богові за нього.
Яскравим прикладом цього можна вважати життя нашої старенької сусідки. Вона мала тепле серце й не могла залишатися байдужою, коли бачила немічне кошеня, тож підібрала одного, а потім іншого. Тваринки відповідали їй щирою любов’ю. Більшість людей її розуміла: хто принесе їй рибки для котів, хто підкине голови від великої риби чи ще щось, адже пенсія в бабусі невелика. Та були й такі, що використовували її доброту, підкидаючи їй нових кошенят. Але вона не скаржилася, і у всіх теплішало на серці, коли бачили усміхнену бабусю, яку на обід супроводжували різнокольорові коти, вишикувавшись за своєю ієрархією.
Таким чином, можна сказати, що слова Ліни Костенко: "Любіть травинку і тваринку" — це заповіт любити життя і дякувати Богу за цей дар.
