Українська література - шкільні твори - 2026
Образ України в циклі П. Тичини «Скорбна мати»
Всі публікації щодо:
Тичина Павло
Цикл «Скорбна мати» написаний 1918 року і має присвяту «Пам’яті моєї матері». Разом з тим важливу роль відіграє у цих віршах і біблійний образ Божої Матері. Отже, образ матері постає і як утілення конкретної жінки-матері поета, і як уособлення Матері Божої, і як символ матері-України.
Така символіка дозволяє П. Тичині піднестися до широких узагальнень у змалюванні теми. Образ Матері Ісуса поет змальовує як символ вічних моральних цінностей, як уособлення вселенської матері-страдниці. Це до неї звернені слова всієї землі: «Побудь, побудь із нами!» У наступних рядках поет висловлюється ще відвертіше:
Як страшно!., людське серце До краю обідніло.
Відтак стає зрозумілою ще один смисловий шар: рідна земля поета, сама Україна благає Матір Божу про заступництво, благає вказати шлях до Ісуса. І у відповідь звучать слова:
— Не до Юдеї шлях вам,
Вертайте й з Галілеї.
Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату, —
Ачей вам там покажуть Хоч тінь Його розп’яту.
Глибока іронія і разом з тим тривога і сум у цих словах, бо лише тінь Ісуса витає над Україною. Зневіра звучить у словах Матері, бо і Його воскресіння, здається, нездатне вже врятувати цю землю:
Не буть ніколи раю У цім кривавім краю.
Так трагічно змальовано криваві події в Україні 1918 року у трьох частинах циклу «Скорбна мати». Але у четвертій, останній частині, яка починається так само, як і перші три, — словами «Проходила по полю», звучить риторичне запитання:
— І цій країні вмерти? —
Де він родився вдруге, —
Яку любив до смерті?
Автор висловлює надію на те, що житиме Україна — край, де серед кривавого розбрату вдруге народився вселюдський син. Глибокий драматизм подій, сучасником яких був П. Тичина, показано через одвічну тему «мати — син». Причому образ Матері — це образ Матері Божої, і людської, і узагальнений образ України, долею якої переймався поет.
Так, у символічному циклі «Скорбна мати» Павло Григорович Тичина висловив тривогу за долю України, матері-землі, вічної страдниці і уособлення високої любові.