Українська література - шкільні твори - 2026

Ідея невмирущості українського народу в поезії П. Тичини «Я утверждаюсь»

Всі публікації щодо:
Тичина Павло

У вірші «Я утверждаюсь» П. Тичина на весь світ гучно заявляє про безсмертя українського народу, української нації.

Тичина, будучи вже скореним комуністичним режимом, зумів у цьому творі піднятися духом і виявити силу свого таланту. Його внутрішній зв’язок з Україною не переривався ніколи. Багато поетичних висловів Тичини стали афоризмами — золотим надбанням української мови. Такі, наприклад, як: «Я єсть народ, якого, правди сила ніким звойована ще не була».

Вірш написано від першої особи. Це автор — Павло Григорович Тичина, що виступає від імені всього народу, бо почуває себе часткою цього народу.

Дух українського народу однаково високий і в труді, і в битві з ворогом, і у філософському осмисленні буття, — стверджує Тичина. Поет любив свою Україну. Без його творчості немислима українська література. Роки й десятиліття, які він провів у стані затерплості й страху, свідчать про трагедію цілої нації, що в роки радянської влади, як і за царизму, відчувала себе приниженою і цькованою. Але державний авторитет Тичини дозволяв захистити багатьох, зм’якшував великодержавний гнів, що нависав над головою українських патріотів, а то й цілим народом, хоч і платив за це надто дорого — власним талантом.

Автор відображає стійкість українського народу, який, незважаючи на всі страждання, об’єднується і продовжує боротьбу із загарбниками. Але кожен народ має рівні права. Тому, захищаючи рідну землю, українці відстоюють власне право існування. Підтвердження тому ми можемо знайти у вірші:

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь,

Щоб жить — я всі кайдани розірву...

Весь вірш пронизаний вірою в перемогу. І мовби погрожуючи ворожій силі, поет переможно заявляє:

Фашистська гидь,

Тремти! Я розвертаюсь!

Тобі ж кладу я дошку гробову.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

Бо я живу!

Душа П. Тичини була надто тендітна, а час, у якому жив, жорстоким і немилосердним. Найвищими принципами Тичини були гуманізм і любов до свого народу.