Українська література - шкільні твори - 2026

Поема «Мойсей»

Всі публікації щодо:
Франко Іван

У 1904 році І. Франко побував в Італії, де його вразила скульптура Мойсея, витвір геніального Мікеланджело. Саме ці враження стали поштовхом до написання поеми «Мойсей». Пролог до поеми Іван Якович написав після того, як сама поема вже була готова до друку.

Вид лірики: ліричний епос.

Жанр твору: філософська поема.

Франко сам визначав провідний мотив твору. Це зображення «смерті Мойсея як пророка, не визнаного своїм народом». У поемі звучить заклик вірити у свій народ, у його майбутнє, позбутися рабської психології й будувати нове життя у власній країні.

Композиція твору. Поема складається з прологу й двадцяти пісень.

Образи твору. Передусім це, звичайно, образ ліричного героя, монологи якого є чинником, що об’єднує, своєрідним містком між подіями й героями в поемі. Це патріот, якому болить доля його народу. Образи-персонажі: Мойсей — головний герой поеми; князь конюхів Єгошуа; Єгова (Бог); єврейський народ; Датан і Авірон — супротивники Мойсея; Азазель — демон пустелі.

Мовні засоби твору. Ще в пролозі автор використав велику кількість тропів і фігур, які увиразнюють мову, роблять її яскравішою, виразнішою, рельєфнішою.

Пролог починається риторичним окликом-звертанням автора до народу, у якому поет використовує яскраві епітети («замучений, розбитий») й порівняння («Мов паралітик той на роздорожжу»):

Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Далі в пролозі йде низка риторичних питань, у яких звучить обурення терпеливістю й покірністю народу «усякому, хто зрадою й розбоєм» «скував і заприсяг на вірність»; автор стверджує думку про майбутню щасливу долю українського народу. Друга частина прологу — це низка окличних речень, у яких автор декларує віру в щасливе майбуття рідного народу.

Версифікація твору. Пролог поеми написано терцинами. Терцина — це три рядки п’ятистопного ямба. Перший рядок римується з третім, другий римується з першим і третім рядками наступної строфи.

Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу,

Від сорому, який нащадків пізніх Палитиме, заснути я не можу.

Рими: розбитий — вкритий, роздорожжу — тривожу — не можу.

Віршовий розмір поеми: шестистопний ямб із пірихіями.

Вірш звучить плавно, повільно, що відповідає проникливо-стривоженому тону послання І. Франка до свого народу у «Пролозі».

Поема написана здебільшого тристопним анапестом, причому повна стопа чергується з неповною, що створює певний ритм, який відповідає завданню поеми — передати перипетії відносин між вождем і народом. Ритм схожий за особливостями на історичні пісні.

І покинули ждать, і бажать,

І десь рваться в простори, Слать гінців і самим визирать Поза ржавії гори.

Поема «Мойсей» написана в неоромантичному стилі. У творі Франко по- своєму трактує проблему рабства і волі. Розповідь наштовхує на філософські роздуми про призначення людини, про духовне й фізичне рабство, про майбутнє рідного народу, про роль духовного поводиря і віру людей у нього та власні сили, про відданість ідеї і власному призначенню.