Українська література - шкільні твори - 2026

Образи інтелігентів Рафаловича і Стальського (за повістю І. Франка «Перехресні стежки»)

Всі публікації щодо:
Франко Іван

У центрі повісті «Перехресні стежки» — представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат із блискучими перспективами Євгеній Рафалович. Його життєва мета полягає в зміні соціальних умов і розв’язання національних проблем у Галичині.

«Рафалович — ідеаліст, русин, народолюбець і хлопоман», — говорить про Євгенія маршалок Брикальський і має рацію. Адже адвокат намагається обстоювати ідеали, права та інтереси українців. Рафалович — людина вольова, із тверезими поглядами на життя. Хоча він і підпорядковує своє життя служінню високій ідеї, проте йому вдається певною мірою вплинути на обставини. Він успішно захищає селян у суді, пише статті до віденських опозиційних видань, привертаючи увагу суспільства до галицького беззаконня, скликає народне віче, запроваджує у своїй адвокатській конторі українську мову. Євгенію Рафаловичу доводиться переборювати безліч перешкод на шляху до поставленої мети. Він перебуває і конфліктує з оточенням і протистоїть обставинам. Поступово Рафалович стає людиною боротьби, через що він майже зрікається себе. Ним цілковито заволоділа свята ідея праці для рідного народу. «Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?» — це моральний принцип Рафаловича. Ця ідея велить йому заглушити в собі все, що заважає виконувати добровільно взятий обов’язок.

На життєвому шляху доля зводить Рафаловича з деспотом та інтриганом Стальським. Це груба і безсердечна людина, йому притаманна крайня жорстокість, яка приносить цьому нелюдові задоволення. Стальський знущається з Ре- гіни за те, що вона вигнала з дому кухарку — його коханку. Його філософія така: «З жінками треба круто держатися… Треба проявляти характер, треба брати їх під ноги, а то вони візьмуть вас». Найбільше підкреслено нелюдську душу Стальського в монологах Регіни, котра вважає, що в нього «все … брехня, і бридота, і погань!». Валеріан Стальський — аморальна людина. Це тип судійського службовця — жорстокого, з нахилами до знущань з людини. Свою дружину Репну від довів до відчаю, і вона страшно мститься своєму мучителеві.

Повість «Перехресні стежки» глибоко психологічна. Автор ніби прагне зазирнути в душу героям, проникнути в таємниці психологічних явищ. І це Франкові вдалося, особливо у змалюванні образів Рафаловича і Стальського.