Українська література - шкільні твори - 2026

Проблема морального вибору людини в історичній поемі І. Франка «Іван Вишенський»

Всі публікації щодо:
Франко Іван

Історичну поему «Іван Вишенський» І. Франконаписав під впливом подій XVI — XVII століть, коли відбувалася полемічна боротьба.На відміну від інших його поем, ця дозволяє читачеві глибоко зазирнути у душулюдську, пізнати психологію людини. Герой поеми Іван Вишенський потрапляє ужиттєві обставини вибору: чи залишатися серед людей, чи, поки не пізноврятувати себе, податись у аскети?.. — і обирає-останнє.

Спокій, перебування на самоті приносять Івановідуховне умиротворення. Залившись сам на сам із молитвою, Іван, здається, віднайшовсебе у цьому житті, знайшов порятунок. Але випробування чекали на нього, вонибули попереду.

Надходить лист від земляків, які просять його повернутися, допомогти уборотьбі, бути їхнім «стерником» — поводирем.

Будь ти нам духовнимбатьком,

Будь нам прикладомвисоким,

Будь молитвою душ наших,

Нашим гасломбойовим.

Раптова звістка з іншого, земного життя, на мить охопила неспокоємдушу аскета. Задумався на хвилину — і полинув у молитву, відрікаючись відгрішних думок. Здається, що аскет переміг у собі живу людину.

Ні, не зраджу свого Бога,

Не зламаюзаповіту

І ярмо хреста отсього

До могили донесу.

Не реагує на голос посланців Іван. Але спокусаповернутися до людей не дає спокою ченцеві — він перечитує листа. Йому ввижаєтьсяна морі барка з людьми, потерпаючими від нещастя; тими, хто надіслав йому листаз проханням про допомогу. Він вагається…

Проблема морального вибору знову постала передІваном: залишитися аскетом, ідучи за покликом духовним, чи поступитися ним і, керуючись серцем, повернутися, щоб служити громадським обов’язкам; повернутися, аби допомогти своєму народові, Батьківщині? Сумніви охопили Івана, сталосячудо — прийшло просвітління. Стрепенулося серце в старця, розбуджене тривогоюза народ, за Україну. Іван, перехрестившись, пішов прямо у море, залишившипісля себе тільки білий хрест, «мов скелет всіх мрій, ілюзій…» Він пішов запокликом серця на допомогу тим, у кого виникала потреба у цьому.

Як бачимо, І. Франко на прикладі аскета — Івана Вишенського — довів, що людина не може служити культу, коли Батьківщина і народ вимагаютьгромадянських зусиль. Показавши нам еволюцію внутрішньої психічної боротьби, поет наголошує на ідеї активної діяльності, на заповіді, де мовиться про любовдо ближнього; не заперечуючи релігійних постулатів, закликає до самопожертви.