Українська література - шкільні твори - 2026

Літературні казки близькість казок Івана Франка до народних

Всі публікації щодо:
Франко Іван

Варіант 1

Якщо говорити про казки талановитого письменника І. Франка, то слід згадати таку, як «Фарбований лис». По-перше, Іван Франко будує свою казку так само, як будуються народні казки: «Фарбований Лис» має зачин, основну частину та кінцівку.

По-друге, всі народні казки починаються майже однаково, одними й тими ж словами: «Жили собі дід з бабою» або «Був собі на світі бідний чоловік». Казка Франка теж починається подібно: «Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий». Це і є зачин.

В основній частині народні казки розповідають про дійових осіб та події, які з ними трапляються. Таку основну частину маємо і в казці «Фарбований Лис», де розповідається про ті основні події, які трапляються із Лисом Микитою. Письменник описує, як Микита, добуваючи собі їжу, потрапляє у діжку з синьою фарбою і завдяки цьому проголошує себе новим царем лісу. Це — основні події твору, сюжет.

Кінцівка в народних казках завжди має досить повчальний характер, закінчується характерними висловами: «Стали жити- поживати і добра наживати». Такий типовий вислів маємо і в казці «Фарбований Лис»: «Е, я то давно знав! Я на нім пізнався, як на фарбованім лисі». За свою брехню Лис Микита був покараний: звірі розірвали його. Як відомо, у народних казках брехня, несправедливість, зло теж завжди караються. Порівняно з іншими казки про тварин — найдавніші в усній народній творчості.

Усі пригоди в них хоч і відбуваються з тваринами, але зрозуміло, що йдеться про людей, їхні стосунки у суспільстві. Літературна казка Франка «Фарбований Лис» розповідає про те, що хитрістю й брехнею поваги не здобудеш.

Варіант 2

Нещодавно я познайомилася з казками Івана Франка. Вони мені дуже сподобались, але більш за все зацікавила казка «Фарбований Лис». Ця казка написана простою, доступною мовою, в неї цікавий сюжет.

Жив у лісі Лис, якому у будь-якій ситуації щастило: з полювання щоразу приносив здобич, завжди втікав від нацькованих на нього собак, жодного разу не з’їв отруєного м’яса та не потрапив у пастку. Через це Лис дуже запишався і якось навіть вирішив днем сходити до міста і вкрасти в торговки на базарі курку. Але на цей раз він прорахувався: де-не-де взялися собаки, і Лис був змушений сховатися в діжку з олійною фарбою. Так він врятувався, але все його хутро перефарбувалося в синій колір. Однак Лис і з цієї ситуації видобув користь. Побачивши, що всі звірі його бояться, хитрун заявив їм, що він — звір Остромисл, якого святий Миколай зліпив з небесної глини і поставив царем над тваринами. Правив Лис мудро цілий рік, але якось на святі видав себе: не витримав і «задзяв-котів» по-лисячому. Тут усі звірі зрозуміли, хто перед ними, і враз роздерли Лиса на шматочки.

Чесно кажучи, мені було шкода Лиса в кінці казки, бо він мав і багато гарних рис: «своїх товаришів остерігав» від пасток, «був добрим царем, справедливим і м’якосердим». Однак того, що Лис брехнею добився високого положення і безпечного життя, йому не пробачили.

Мені здається, що казки Івана Франка дуже близькі до народних. В них також оспівуються справедливість, винахідливість, життя по правді, рішучість, чесність, доброта. А злодії, шахраї, хвальки, обманщики засуджуються і суворо караються.