Українська література — шкільні твори - 2022

Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка «Сон» і «Кавказ»

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Полум’яний борець проти неправди і гніту, Тарас Шевченко вістря своєї поезії спрямовував проти різних поневолювачів, своїх і чужих, проти царату і кріпосництва .

Кріпосництво, панщина — одна з головних тем Шевченкової творчості, бо закріпачення, як і пов’язане з ним національне поневолення, було найбільшим лихом його народу. В 40-і — 50-і роки минулого століття в усій Росії не було іншого поета, який би так сміливо і послідовно таврував кріпацтво і кріпосників, показував увесь жах панських знущань над селянством, усю нелюдськість феодальної системи. Шевченко вже не ллє сльози над знедоленими, він стає політичним трибуном, співцем свободи.

Поему «Сон» автор назвав комедією, тим самим підкреслюючи її сатиричний характер. У ній зображуються ганебні явища, які необхідно знищити.

«Сон» відкривається узагальненою картиною, що характеризує верхівку миколаївського суспільства. Тут зібрані всі вади життя: бажання наживи, лицемірство, лжепатріотизм:

У всякого своя доля

І свій шлях широкий:

Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком

За край світа зазирає

Чи нема країни,

Щоб загарбать...

Уява поета малює самодержавне суспільство у трьох зрізах. Це доведена до крайнього зубожіння Україна як зразок поневоленої нації, Сибір з образом «царя-волі» — революціонера, що терпить муки за праведну справу, Петербург як оплот самодержавства. Щоб показати ці різні місця, різних людей, пов’язати в одному сюжеті різні епізоди, Шевченко використовує сон — як засіб розповіді.

Головний зміст сатири полягає в розкритті механізму самодержавно- кріпосницького гноблення, тому в центрі поетичного сну автора Петербург — північна столиця імперії, що зросла на кістках трудового народу. Саме в цій частині поеми розкривається головна суперечність між самодержавним ладом і народом.

Сатиричні засоби поета різноманітні: гнівна іронія, сарказм, гротеск, карикатура. Гострим сарказмом пройнята розповідь про царя, царицю, про парад, муштру, панство, чиновників-блюдолизів. Царя, царицю, панство змальовано у зниженому плані шляхом порівнянь із рослинним і тваринним світом.

Цариця — «мов та чапля між птахами», «мов опеньок засушений», цар і цариця — «мов сичі надуті», панство — «мов кабани годовані — пикаті, пузаті!» Сатиричне змалювання параду Шевченко закінчує висновком: «Сміх і сльози!»

Поет розвінчав царизм картиною «генерального мордобою». Нею, — як відзначав Іван Франко, — Шевченко дуже вдало заклеймив пануючу за царя Николая систему, при якій царська воля та брутальна сила були всім, а людське чуття та справедливість уважались нічим». Автор показує таким чином нікчемність тих, хто править країною. Щоб підсилити це враження, у творі дається гротескна картина появи страшного ведмедя (царя). Від його грізного крику царські придворні, пани, солдати провалюються крізь землю, а він, втративши свою силу і підтримку, перетворюється у жалюгідне кошеня. Саме ці рядки виражають думку Шевченка, що світ гноблення не такий могутній і всесильний, гаряче поетове бажання, щоб весь самодержавно-кріпосницький лад згинув, як злий кошмар, щоб сон став дійсністю.

Якщо в поемі «Сон» поет дав образну картину самодержавної Росії під п’ятою царя, то в поемі «Кавказ» він показав російську імперію як тюрму поневолених царизмом народів.

Великий геній гнівно звинувачує царизм за національне гноблення, за деспотизм. Сатиричним зображенням царських порядків він сягає далеко за межі Кавказу, в усі куточки неосяжної імперії, яка постає перед нами як велика тюрма народів:

У нас же й світа, як на те —

Одна Сибір неісходима!

А тюрм! А люду!

З великим сатиричним пафосом говорить автор про покору поневолених народів:

Од молдаванина до фінна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує.

Слово «благоденствує» звучить тут гіркою іронією, бо правляча верхівка царської Росії любила лицемірно заявляти про «благоденствіє» всіх народів під владою царя.

Для викриття самодержавства Шевченко з іронією користується жаргоном царських документів і офіційної преси:

Отам — то милостивії ми

Ненагодовану і голу

Застукали сердешну волю

Та й цькуємо.

Поет саркастично проголошує славу російським самодержцям:

Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава.

Ця «слава» — гнівний докір царизму за його криваві вчинки, тому згадуються «батюшки-царі» поруч з псарями, гончими, хортами.

З гострим сарказмом розповідається в поемі «Кавказ» про роль освіти, церкви, священослужителів у гнобленні народу, звучить критика панів- лібералів, що лицемірно клялись у своїй любові до народу, обдираючи та грабуючи його.

Всім своїм серцем великий Кобзар на боці кавказьких народів, всіх поневолених, що борються за свою незалежність:

Борітеся — поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

В образі невмирущого Прометея втілена нескореність народу, скованого ланцюгами царизму. Серце великого титана Шевченко порівнює з душею народу, сповненою непереможного прагнення волі:

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

Займенник «наша» підкреслює спільність прагнень всіх поневолених народів Росії. Різким сатиричним викриттям найганебніших сторін самодержавно- кріпосницького ладу великий митець у поемі «Кавказ» зробив дальший крок уперед у порівнянні з поемою «Сон».

Хоч поема «Кавказ» написана сто п’ятдесят років тому, думки, висловлені в ній, актуальні і сьогодні, бо побудована поема, за словами Івана Франка, на загальнолюдській основі. Тут узагальнена доля всіх гноблених імперіями народів, їх прагнення до свободи. Не змінюється і природа імперій, які за всяку ціну хочуть зберегти своє панування. І ллється кров, бо одні не хочуть бути поневоленими, а другі не хочуть втрачати колоній.

Нині чеченський народ веде визвольну війну проти російських імперіалістів, що перетворили в купу руїн столицю Чечні, зруйнували міста і села:

Лягло костьми

Людей муштрованих чимало.

А сліз? А крові?

Тож далекоглядність великого генія, як ніколи, нині правдива і б’є сатирою по загарбниках.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.