Українська література - шкільні твори - 2022

Хижацька натура Герасима Калитки за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»

Всі публікації щодо:
Карпенко-Карий Іван

І. Герасим Калитка — головний герой п’єси.

ІІ. Потяг до багатства — основний зміст життя Калитки:

1. Прагнення багатія до збагачення.

2. Жадність, хитрість, лицемірство господаря.

3. Ставлення до членів родини та наймитів.

4. Шахрайські махінації Калитки.

ІІІ. «Крапле смерть, ніж така потеря!».


Варіант 1

Герасим Никодимович Калитка — заможний селянин, що має двісті десятин землі, п’ять тисяч грошей, наймитів, що на нього працюють, і багато худоби. Є в нього жінка Параска і син Роман, що весь удався в батька. А батько в нього працьовитий, гарний хазяїн. Але, з другого боку, Герасим жадний, хитрий, лицемірний.

Сенс життя Калитки, всі його помисли, вся енергія спрямовані на придбання землі. Увесь час він скуповував землю селян і панів, що збанкрутіли. Але йому завжди здавалось мало, він прагнув порівнятися з сусідами, багатшими за нього. Герасим не проти нажитися нечесним шляхом, хоча й боїться впійматися. Тому бере в компаньйони кума Савку, з яким у нього суто ділові стосунки, і думає загребти весь жар його руками. У куплі-продажу та позичанні грошей Герасим має досвід неабиякий, але з грошовими махінаціями зустрічається вперше. Проте незважаючи на це, він заявляє: «Я не такий дурень, щоб мене обманули. Я обманю хоч кого, мене чорта лисого обманить хто». Свої справи Герасим від усіх таїть: жінку трохи не побив, коли та хотіла довідатись про них; щоб замаскувати справжню причину гульні з приводу вдачі з грошовою справою, влаштовує заручини Романа з наймичкою Мотрею, котру раніш обіцяв посватати за сина, «щоб вона старалась на роботі». Герасим часто ж так каже одне, а робить інше.

З точки зору господаря, калитчини наймити «тілько й думають: їсти й спать». Він хоче, щоб робітники працювали багато, а одержували за це мало. Калитка погано їх годує, не дає виспатися і боляче б’є. З жінкою Герасим часто свариться, хоч на людях і ставиться до неї ласкаво. Тому всі знайомі вважають його відмінним сім’янином. Але, судячи зі слів чоловіка, йому більше жаль коней, ніж Параски. Романа ж він любить і пишається тим, що син характером схожий на нього.

Щодо шахрайських махінацій, то Герасим трохи не втратив розум, думаючи, яке багатство «іде» йому до рук. Він вірить кожному слову першого-ліпшого шахрая, хоч у нього іноді й виникає якась непевність у його поведінці. Але перемагає згубна влада грошей. З Савкою в Герасима трохи не доходить до поножовш;ини через кумові гроші, що хотів привласнити Калитка. Взагалі Герасим хотів усіх обдурити: і Невідомого, і фактора Гершка, і кума Савку, і Жолудя з Пузирем переплюнути. Але жадність і самовпевненість підводять Калитку, і він стає жертвою хитрішого від себе шахрая.

Отже, самовпевненого Герасима обдурено і він більше не бачить сенсу у житті. Адже придбання землі і постійне прагнення до збагачення — це і є сенс його життя. Але «легковірну калитку» витрусили і викинули, а хіба можна що купити без грошей? Земля панка Смоквинова вислизнула в Герасима з-поміж пальців. Враз зникли всі ілюзії, розсіявся діамантовий дим. Герасим у приступі розпачу хоче повіситись, щоб не бачити свого фіаско. Але копач Бонавентура рятує Герасима від загибелі. Навряд чи Герасим зможе повіситись знову. Він жалкує, що лишився жити. Відомо, що може відчувати людина, яка хотіла покінчити з життям, але всі емоції, всі почуття й переживання Калитки з цього приводу виражаються кількома словами: «Обікрали… ограбили… Пропала земля Смоквинова. Наш;о ви мене зняли з вірьовки? Краш;е смерть, ніж така потеря».

Варіант 2

Герасим Калитка — сільський багатій, у якого є двісті десятий землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: «Ох, земелько… Лк радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку…» Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого «стяжателя» сягають далеко. Він упевнений, що настане день і він скупить усю землю навкруги. Жадоба збагачення — єдина пристрасть Калитки. Вона повністю ним заволоділа. Навіть уві сні глитай марить: «Кругом, кругом усе моє».

Калитка — трудолюбива людина. Він не доспить, не доїсть і не прогуляє, але і своїм рідним та наймитам не дає перепочинку. Бо праця, він вважає, — то гроші, багатство. Він часто дорікає наймитам, що вони мало роблять, але багато їдять: «Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають». Власницькі інтереси навіть родинні та батьківські почуття притупили.

В одруженні сина шукає вигоду, бо хоче невістку і з приданим, і з грішми. А віддавши дочку заміж, Герасим Калитка відмовився дати за нею посаг. І хоча він і постраждав, навіть два зуби втратив, був задоволений, бо п’ять тисяч зосталися у нього.

Калитка заздрить іншим і докладає зусиль, щоб досягнути ще більшого багатства. Тому і вирішив придбати фальшиві гроші. При цьому він пробує обдурити досвідченого шахрая, заплативши замість п’яти тільки три тисячі карбованців. Але сам потрапив у пастку, і це доводить його до самогубства: «Краще смерть, ніж така потеря!»

Отже, І. Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показав хижака-«стяжателя», розкрив риси його характеру, примусив замислитися над такою вічною проблемою, як людське щастя і багатство.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.