Українська література - шкільні твори - 2026

Життя та цінності селян у повісті О. Кобилянської «Земля»

Більшість творів українських письменників написані саме про селян, про їхнє життя. Писали про селянство Панас Мирний, І. Коцюбинський, В. Стефаник… Ольга Кобилянська — видатна письменниця України — також чимало творів присвятила цій тематиці. Один з найвідоміших її творів, у якому розкриваються життєві цінності селянства, це повість «Земля».

Земля… Для українського селянства вона була способом вижити і забезпечити свою родину. Усе життя селяни працювали спочатку для того, щоб придбати землю, а потім для того, щоб вона могла їх прогодувати. Коли людина втрачала землю, вона втрачала все. З дитинства дітей привчали цінувати землю, трудитися на ній. Земля була сенсом життя для українських селян.

У повісті «Земля» ми бачимо родину доброго господаря Івоніки Федорчука, який разом з дружиною заробив достатньо землі і працював на ній, привчаючи до цього своїх синів — Саву та Михайла. Земля була відрадою і годувальницею родини Федорчуків, але разом з тим відбирала у них весь вільний час. Вони працювали, не знаючи відпочинку. Саме через важку щоденну працю, на мою думку, батькам забракло часу на виховання дітей. Адже недарма сини виросли такими різними. У Михайла був добрий характер, легка вдача, Сава ж був впертий та запальний. Мені здається, що якщо б батьки вчасно звернули на нього увагу, то з нього також міг би вийти хороший чесний господар. А вийшло, що Михайло залюбки допомагав батькові, збираючись у майбутньому стати таким же господарем, а Сава не збирався все своє життя віддавати роботі на полі, він був розпещеним та лінькуватим. І хоча сини Івоніки були вкрай різні, але все ж таки обидва вони розуміли значення землі для їхнього подальшого життя. І саме тому Сава, коли зрозумів, що може залишитися ні з чим, зважився на братовбивство. Адже якщо б батько відмовив йому у спадку, його люба і дуже жадібна Рахіра прогнала б його, та й жити селянину без землі просто ніяк. Сава розумів, яке горе він завдасть батькам своїм вчинком, але це його не зупинило. А найбільше мене вразило те, що він навіть не відчував докорів сумління. Таким чином, заради землі, заради наживи Сава вбив рідного брата і зробив глибоко нещасними своїх батьків… Чи воно того варте?!

Земля багато значила у житті тогочасного селянства… Мабуть, занадто багато. І саме через це Анна вирішила вивчити свого сина, щоб відірвати його від землі, щоб хлопець не був від неї залежним, як Михайло чи навіть Сава.

Сьогодні ми вже не залежимо від землі, у кожного з нас є шанс влаштувати своє життя так, як нам цього хочеться. Але проблеми, підняті О. Кобилянською у повісті, хвилюють нас і зараз.