Українська література - шкільні твори - 2026

Крах мрій Олени Ляуфлер (за повістю О. Кобилянської «Людина»)

Героїня повісті о. Кобилянської «Людина» — Олена Ляуфлер — нетипова для української літератури. Адже вона не селянка з найпростішими, а часом і примітивними бажаннями, не типовий образ закоханої нещасної дівчини з ліричних поем, а інтелігентна розумна освічена дівчина, яка хоче сама вирішувати свою долю, сама заробляти гроші на себе й родину.

Що ж тут дивного? Нині багато жінок самостійно працює, утримуючи родину, і не вбачає в цьому нічого особливого. Але ж повість «Людина» написана 1897 року, коли тільки розгортався рух жінок за рівні з чоловіками права. І повість «Людина» — це відгомін тих ідей, тієї боротьби за жіночі права на зламі століть.

Олена була дочкою радника, і це надало можливість їй здобути освіту. Але це тільки перший крок, адже багато що залежало від самої дівчини. Захопившись

музикою, читанням серйозних книг, Олена вже не змогла повернутися до поглядів своєї матері про єдино можливе підлегле становище жінки. Ніхто в містечку не розумів її, та Олені це було байдуже: «Ані їх хвальба, ані їх догана не були ніколи в силі постановити для мене якесь правило». Так могла сказати липіе сильна духом дівчина. І це були не просто слова, бо коли родина опинилася у скруті, саме Олена взяла на свої плечі усі турботи про матеріальний добробут рідних. Це було зовсім не легко. Ставлення до жінки у суспільстві було зверхнім, але Олена знала, що має перемогти все, бо інакпіе не гідна зватися людиною. Ко- билянська розповідає історію, яка, на перпіий погляд, закінчується крахом для Олени, адже героїня змушена вийти заміж, щоб врятувати родину. Але чи був той вчинок Олени Ляуфлер крахом її мрій про самостійність? На перший погляд, так, бо вона не змогла знайти іншого виходу, аніж укласти шлюб, щоб врятувати сім’ю. Однак разом з тим це було її свідоме рішення, її вибір, доступний лише людині вільній. Олена жертвує собою заради родини, але хіба можна засуджувати її за це? Та й, зрештою, про що вона мріяла? Про те, щоб залишатися людиною, щоб працювати, забезпечуючи себе своєю працею, своїм інтелектом і освітою. їй це вдавалося багато років, але коли обставини виявилися сильнішими за неї, в Олени не забракло мужності прийняти єдино правильне в цій ситуації рішення. Отже, вона все ж таки залишилася людиною.