Українська література — шкільні твори - 2026

Поетичне вираження любові до матері-землі у творах Максима Рильського

Всі публікації щодо:
Тичина Павло

Все тобі медова земле,

Все тобі моя країно...

Все тобі несу з любов’ю...

Працю рук, зусилля мозку,

Блиск очей і серця кров.

Максим Рильський.

На широких просторах Середньонаддніпрянщини, на високому пагорбі над рікою розкинулась у розкішній зелені багата своєю історією Сквира, про яку так натхненно сказав Максим Рильський:

Уклін тобі, зеленокудра Сквиро,

Поет сивоволосий посила.

Саме цей край відкрив перед ним чарівний дивоцвіт природи, прищепив любов до землі, до щедрих душею і працьовитих людей.

Максим Рильський був закоханий в людину, в працю, в рідний край, його історію та культуру.

Тема оспівування матері-землі — одна з провідних у творчості поета, в ній черпав він натхнення і творчу наснагу.

Де б не перебувала поетова уява, які б країни не відвідувала, духовний зір митця завжди звернений до України:

Я пізнаю тебе, тебе я знаю,

Мій любий, рідний стоголосий краю.

Цей «стоголосий край» виразно постає у поетичному циклі «Чотири вірші». Великий художник слова емоційно змальовує картини рідної землі. У вірші «Серпень з вереснем стискають...» перед нами оживають безмежні простори лугів, злети крижнів над «утомленим болотом» і тихе надвечір’я передосінньої пори.

‘Чотири вірші» — це пісня на честь рідної країни, її людей:

Все тобі, медова земле,

Все тобі, моя країно,

Де смуглява ходить праця

На оновлених полях!

Все тобі несу з любов’ю...

Працю рук, зусилля мозку,

Блиск очей і серця кров.

У поезіях про рідну матінку-землю автор яскраво передає закоханість у життя:

Поле горніє. Проходять хмари,

Гаптують небо химерною грою.

Пролісків перших блакитні отари...

Земле! Як тепло нам із тобою!

Ліричний вірш «Ранок моєї Вітчизни» розгортає перед нами картину життя і праці на рідній землі. Ще тільки займається світанок, а повсюди кипить робота:

Встала робота, умилась до сонця, — і в славі

Йде по Вітчизні...

І така праця людей, на думку автора, ще більше звеличує рідну землю, яка «розлилась садами-морями, розцвіла чудесами будов».

Скоряючись вимогам офіційної критики тридцятих років, Максим Рильський зображав також ідеалізовану в дусі тогочасної пропаганди дійсність, прикрашене життя. Рядки поезій «Україна», «Моя Батьківщина» були яскравим протиріччям того, що творилось тоді в 30-і роки.

В грізний час війни пекуча тривога за долю України і народу вилилась у прекрасні патріотичні вірші. В поезії «Україні» найтеплішими словами змальовано образ рідного краю. Рильський згадує про минулі битви і незмінні перемоги та твердо вірить, що український народ «непоборен повік». Для автора Україна — ніжна і любляча мати.

Мати ніжна моя! Знай: по бурі тяжкій

Перемога засяє дзвінка і погідна,

Славен буде в народах священний твій бій,

Славен серп твій і меч твій, свята моя, рідна!

Ідея незнищенності українського народу, нездоланності його духу стверджується в поемі «Слово про рідну матір»:

Хто золоту порве струну,

Коли у гуслях — дух Боянів,

Хто димний запах полину

Роздавить мороком туманів,

Хто чорну витеше труну

На красний Київ наш і Канів?

Поет оспівує красу рідної землі, яку він називає святим словом «мати», волелюбність нашого народу, його кращих синів і дочок — творців його культури. Поема «Слово про рідну матір» тісно пов’язана із «Словом о полку Ігоревім» і мотивами, і образними засобами (наприклад: «Лисиці брешуть на щити та кличе див по верху древа»).

Щира і ніжна любов автора до рідної землі виражається анафоричним повтором «благословен», яким починаються сім строф поеми.

Поетичною симфонією Вітчизні стала поема-видіння »Жага». Голоси у творі славлять «велику і чисту воду», «святий хліб», весняне відродження природи і людини на рідній землі.

У кожного самобутнього поета є твір, що тою чи іншою мірою визначає характер творчості митця. У Рильського — це «Троянди й виноград». Тема троянд і винограду проходить через усю творчість поета, в ній розкривається ідеал прекрасного в його високому розумінні. Образ троянд і винограду символізує людську творчість, насолоду від праці — красиве і корисне, відданість землі-матері, відданість Батьківщині.