Українська література - шкільні твори - 2026
Спільне та відмінне в образах Марусі і Наталки Полтавки
Всі публікації щодо:
Квітка-Основ’яненко Григорій
Котляревський Іван
I. Маруся і Наталка — яскраві жіночі образи в українській літературі. (Ці образи мають деякі відмінні риси, але все одно викликають повагу й захоплення читачів).
II. Спільні та відмінні риси в образах Марусі й Наталки Полтавки.
Чесність, щирість, душевна чистота Марусі й Наталки. (Обидві дівчини дуже щирі, вони не приховують своїх почуттів, не обманюють, їм не притаманні лукавство та хитрість).
Ставлення до батьків. (Повага до батьків, родинні стосунки є однією з головних цінностей у житті Марусі й Наталки. Ця риса є втіленням народної моралі у творі).
Чесність у коханні та подружньому житті.
Любов до свого народу, до побуту та мистецтва українців. (Через образи Наталки й Марусі автори передали також побут українців. Ці дещо ідеалізовані образи, залишаючись глибоко індивідуальними, уособлюють українську дівчину — красиву зовні та внутрішньо, тендітну, співочу, талановиту).
Вдача Наталки й Марусі. (Наталка веселіша та життєрадісніша, більш відкрита, смілива й оптимістична. Марусі притаманна задумливість, мрійливість, вона мовчазна, вразлива).
Ставлення до традицій, звичаїв. (І Наталка, і Маруся дуже поважають одвічні моральні принципи свого народу, звичаї, що передалися їм від пращурів. Але Маруся ніколи не піде проти традицій, проти встановленого порядку речей і волі батьків. Наталка ж вважає щастя чесної людини вищим, ніж встановлені суспільством правила. Вона готова боротися за свою долю, за свою любов, навіть якщо доведеться відійти від одвічних порядків. Але при цьому Наталка зостається сумлінною, глибоко моральною, чесною людиною).
III. Значення жіночих образів у художній літературі взагалі та у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка» і Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся». (Через жіночі образи письменники передають своє особисте ставлення до одвічних цінностей людського суспільства, передають народні погляди та погляди певних верств населення, утверджують значення внутрішньої краси людини та її духу).