Українська література - шкільні твори - 2026

Життя і смерть у новелі М. Коцюбинського «Цвіт яблуні»

Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

Життя — річ досить непередбачувана. Кожному з нас дано його прожити лише один раз, і те, яким воно буде, залежить лише від нас. Комусь випадає прожити довге щасливе життя, хтось помирає молодим або навіть у дитинстві. Це досить несправедливо, але смерть і життя завжди знаходяться поряд. Новела М. Коцюбинського «Цвіт яблуні» доводить саме це.

Події новели відбуваються наприкінці весни, коли квітнуть яблуні. У такий, здавалося б, чудовий і безтурботний час, час весняної краси, відбуваються досить трагічні події. Автор зображує перед нами родину, у якій трапилося справжнє лихо: невиліковно захворіла маленька трирічна донечка. Батько і мати розуміють безвихідь ситуації, чатуючи біля дівчинки. Але якщо мати повністю занурена у болісні переживання, то батько не може думати тільки про це. Він — митець. І навіть у ці жахливі миті, коли помирає його маленька донька, він підсвідомо намагається запам’ятати, усвідомити трагізм ситуації, щоб потім, пізніше, його відтворити. Чоловік і сам вражений тим, що у нього ще виникають якісь інші думки, крім горя і розпачу. Він сам сердиться на себе за те, що у нього то з’являється думка про те, що треба б поїсти, то він розуміє, що у нього молода і дуже вродлива дружина і вони ще матимуть дітей… Автор, на мою думку, прагне  нам цим показати, що життя не скінчилося, навіть якщо трапилося щось жахливе. Що все одно слід жити далі, і сенс життя обов’язково знайдеться. Ми всі люди, у всіх нас є емоції і почуття. Часто здається, що зі смертю близько людини закінчилося і наше життя. Але якщо спробувати це пережити, іти далі, то розумієш, як це не дивно, що життя продовжується.

Ця ж думка утверджується і в останньому епізоді новели. Батько нариває повні руки пелюсток яблуні і обкладає ними свою маленьку померлу доньку. Вона така ж ніжна і гарна, як ці пелюстки, а її життя виявилося таким же швидкоплинним, як і їхнє. Батько згадує, як декілька днів тому його дитина гралася у саду під квітучими деревами, а сьогодні вона лежить мертва, усипана ними ж. Мені здається, що Коцюбинський використав пелюстки яблуні як символ ніжності, весни та швидкоплинності як самої весни, так і людського життя…

Тож, я вважаю, що М. Коцюбинський у новелі «Цвіт яблуні» намагався показати нам, що життя і смерть поряд. Що лише один крок може відділяти одне від іншого, і слід берегти своє життя і життя своїх близьких і рідних людей, адже воно швидкоплинне, як цвіт яблуні.