Українська література - шкільні твори - 2026

Що спільного й відмінного між п’єсою в. Шекспіра «Ромео і Джульша» та повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

I. Вічна таїна кохання. (Повість «Тіні забутих предків» поетична і глибоко психологічна, лірична і філософська. Як коштовний камінь, вона виграє барвами, віддзеркалюючи в собі різнобарвність життя. Це справжня симфонія почуттів, і провідною мелодією в ній звучить кохання Івана та Марічки, яким судилося стати українськими Ромео і Джульєттою, втілити у своїх взаєминах гармонію людських душ).

II. Спільне між творами М. Коцюбинського та В. Шекспіра.

1. Ворожі роди. (Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гу- тенюків. їхня ненависть давня, причину майже забуто, але ніхто не хоче примиритися. В обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного).

2. Гімн коханню. (Обидва твори є гімном коханню. Давня ворожнеча родів стає на перешкоді закоханим. Та вони шукають вихід із цього становища, не зраджуючи великого почуття. Вони не зневіряються, а кохають, вірять, сподіваються на щастя).

3. Смерть героїв. (І Ромео з Джульєттою, і Марічка з Іваном гинуть).

III. Відмінне у творах «Ромео і Джульєтта» та «Тіні забутих предків».

1. Джерела кохання. (Чарівність природи, таїнство життя і глибина людської душі були джерелами кохання Івана та Марічки. В. Шекспір, змальовуючи непереборну силу кохання, не зміг, як М. Коцюбинський, показати це почуття більшим і сильнішим за життя).

2. Мотиви смерті героїв. (Мотивом самогубства і Ромео, і Джульєтти є їхнє кохання. Трагедія відбувається через випадкову неузгодженість дій. У «Тінях забутих предків» лиш Іван гине через неспроможність пережити смерть коханої, Марічка ж іде з життя випадково).

3. Часова проекція творів. (Повість «Тіні забутих предків» охоплює три часові площини: сучасна для оповіді дійсність, пізнє середньовіччя та язичництво, а п’єса В. Шекспіра — лише пізнє середньовіччя).

IV. Закінчення творів. (Оптимістично закінчується сумна розповідь про головного героя повісті М. Коцюбинського, через якого автор зумів воскресити образ «забутого предка», показати місце міфології в житті людини. «Тіні забутих предків» є своєрідною поетичною мозаїкою, прекрасною картиною Гу- цульщини, на тлі якої постає чудовий образ Івана, що гине в попіуках світлого і радісного.

«Нет повести печальнеє на свете, чем повесть о Ромео и Джульетте…» — так закінчує свою трагедію В. Шекспір. Так, смерть людей — це завжди трагедія. Хоча в цьому випадку вона підпітовхнула до примирення два ворогуючі роди).