Українська література - шкільні твори - 2026

Повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною»: спроба читання між рядків

Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

I. Повість «Дорогою ціною»: загальна характеристика. (Твір М. Коцюбинського — пригодницька, героїко-романтична повість, що оповідає про боротьбу українських селян проти кріпацтва. Остап та Соломія тікають до Туреччини, здобуваючи омріяну волю, адже терпіти панщину вони не в змозі. Усі випробування, які спіткають персонажів, ілюструють важкий шлях до свободи, яку герої здобувають дорогою ціною — ціною життя, вказують на силу їхнього духу і волелюбність).

II. Повість «Дорогою ціною»: спроба читання між рядків.

І. Свобода як філософська категорія. (На першому плані в повісті — історичні та соціальні події. Поневолені селяни, не в змозі терпіти приниження, зумовлені кріпаччиною, здобувають свою свободу. Але свобода в повісті постає не тільки формою суспільного існування, а й певною філософською категорією. Одне з головних питань, поставлених письменником — то яка ж ціна волі, точніше наскільки ціннісною і наскільки вартісною є особиста свобода для людини. Імовірно, пропонована відповідь ховається вже в самому сюжеті: фактично, ціна свободи співвідносна із самим життям. Життя ж без волі втрачає сенс. Проблема свободи — не тільки соціальної, а й внутрішньої, свободи в загальному розумінні — є однією з головних філософських проблем людського існування. Відтак сенс повісті можна сприймати набагато ширше за пропонований історичний контекст).

2. Новий тип жінки. (Соломія — головна героїня твору — постає не тільки дійовою особою, а являє собою принципово новий для нашої літератури й культури тип жінки. Це не просто чистота, лагідність, турботливість і краса — як це зображувалось в українській літературі за всіх часів, від фольклорних творів аж до кінця XIX сторіччя. Соломія — новий тип жінки: жінки насамперед сильної. Сила духу, здатність до боротьби, схильність до активної дії, а не до емоційного реагування, — саме ці риси притаманні Соломії. Сила Соломії поєднується із жіночністю й умінням кохати, будувати стосунки. Те, що Соломія гине наприкінці твору скоріше зумовлено сюжетними вимогами, і навряд чи несе ідею того, що такий тип жінки поки що не може вижити в тих умовах, хоча і така інтерпретація можлива. Унікальність цього образу відзначила одна з діячок української культури початку XIX сторіччя Н. Кобринська, яка значну увагу приділяла саме правам жінки й місцю жінки в суспільстві).

3. Ментальність: індивідуальне і тип. (Персонажі повісті так чи інакше відображують ментальність народу — нетерпимість до несправедливості, волелюбність, прагнення боротися зі злом, а не коритися йому. Попри те, що персонажі мають виразні індивідуальні риси, багато чого у них є типовим і ілюструє загальнонародні риси).

III. Актуальність твору за наших часів. (Попри те, що історичні часи, зображені у творі, далеко позаду, суспільні проблеми тієї доби минулися, твір М. Коцюбинського ставить ширші за суспільні проблеми — зокрема, проблеми морально-етичного й філософського рівня. Проблема свободи, людської гідності, активної життєвої позиції, безкорисливої взаємодопомоги та любові до ближнього залишаться актуальними за всіх часів).