Українська література - шкільні твори - 2026

Цитатна характеристика Оксани в поемі «Гайдамаки» Т. Шевченка

Оксана — героїня поеми «Гайдамаки» українського класика Тараса Шевченка. Ця дівчина прекрасна, як зоря, дуже ніжна та сердешна. Вона здатна на велике кохання, хоч вибрала звичайного «сіромаху» Ярему, а сама — донька титаря, тобто, заможного селянина. Різниця у матеріальному становищі Оксану не мучить. Для неї існують тільки почуття.

«Попід гаєм, мов ласочка,

Крадеться Оксана.

Забув; побіг; обнялися.

«Серце!» — та й зомліли.

Довго-довго тiлько — «серце»,

Та й знову нiмiли.

«Годі, пташко!»

«Ще трошечки,

Ще… ще… сизокрилий!»

Автор називає Оксану «ясочкою», «голубкою». Вона дуже дорожить Яремою, вірить, що він розбагатіє, боїться його втратити: «У Київ поїдеш с панами, знайдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану!»

Батька Оксани, титаря, вбивають конфедерати, солдати польського короля. Зомлілу дівчину вони хапають та забирають із собою. Починається гаряча пора — Коліївщина, час кривавого народного повстання проти королівської влади, конфедератського насильства. Ярема кидається Оксану рятувати, і це йому вдається, бо Оксана зуміла вижити. Серед чужих людей вона згадує коханого:

«В вікно поглядає

На Лисянку засвічену.

«Де то мій Ярема?» —

Сама думає. Не знає,

Що він коло неї,

У Лисянцi, не в свитині —

В червонім жупані,

Сидить один та думає:

«Де моя Оксана?

Де вона, моя голубка

Приборкана, плаче?»

Тяжко йому…»

Після того, як Ярема знаходить її та рятує, Оксана розповідає бабусі в монастирі, де козаки знайшли для неї притулок, що вона витерпіла, як користувалися нею конфедерати, як збезчещена дівчина хотіла закінчити життя самогубством, адже в ті часи її доля вважалася дуже соромницькою: «Страшно сказать: я думала занапастить душу — якби не вiн, може б… може, і занапастила…».