Українська література - шкільні твори - 2023

Основні мотиви циклу поезій «в казематі» (на прикладі творів «Ой три шляхи широкії» та «Мені однаково…»)

Біографічні джерела творів Т. Шевченка. (Творчість Шевченка багатогранна та надзвичайно різноманітна. У своїх творах митець зобразив соціальні явища, які оточували його, описував історичні події, змальовував родинне життя та стосунки між людьми. Багато творів Т. Шевченка належать до жанру філософської лірики. Окремою ж групою, в чомусь особливо цінною, є твори, в основу яких покладено події, які пережив сам поет. Таким є цикл «В казематі», створений за часів заслання. У цьому циклі автор висловлює власні переживання, поетичною мовою оповідає нам про власний гіркий досвід. Є і твори, у яких думку втілено через відсторонений сюжет, шляхом узагальнень. Вони різні, але пов’язані між собою часом, обставинами та настроєм, який автор передає у своїх поезіях).

Вірш «Ой три шляхи широкії». (Цей твір дуже схожий на народнопісенну творчість. Т. Шевченко створює ніби стилізацію під фольклор. Притаманні фольклорним творам риси: образ трьох братів, що йдуть на чужину; образи дерев (тополя, калина, явір); паралелізм (брати поневіряються на чужині — дерева всихають); особлива ритмомелодика вірша. Цей твір є особливим, бо за формою та сюжетом майже не відрізняється від народних пісень, проте автор створив саме такий вірш, щоб передати настрій. І це йому вдалося. Між рядками читаємо переживання самого поета: він також далеко від рідної землі, також сподівається на повернення, його душа сповнена смутку й туги).

Вірш «Мені однаково…» (Значна частина творів Шевченка перейняті глибоким почуттям патріотизму. Але не в багатьох творах любов до рідної землі настільки ж глибоко осмислюється, наскільки вона осмислена в поезії «Мені однаково…». Поет висловлює думку, що доля народу вища за долю однієї людини, автор готовий до самопожертви. Ліричний герой Шевченка переймається не власною долею, а долею України в майбутньому. У тексті прямо говориться, що ліричному героєві однаково, чи згадуватиме народ про його справи, чи оцінить зроблене: «І не пом’яне батько з сином. Не скаже синові: — Молись. Молися сину: за Вкраїну його замучили колись». Але доля України не байдужа поетові:

Та не однаково мені.

Як Україну злії люди

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

Цей твір поєднує елементи інтимної лірики (особисті переживання ліричного героя) та філософської лірики (осмислення власної долі та долі народу, декларація власних цінностей, співвіднесення індивідуального та суспільного).