Українська література - шкільні твори - 2026

Малий гайдамака (за уривком «Дитинство Шевченка»)

Тарас Шевченко — геніальний син українського народу. Крізь усе своє життя він проніс боротьбу проти пригноблення людей, проти знущання, намагався захистити знедолених людей.

Почалось це ще з дитинства. Він народився у сім’ї кріпака. Поки родина працює, малий Тарас потроху знайомиться зі світом. Гуляє в полі, у лісі, усе йому цікаво, все хочеться зрозуміти. Одного разу він дуже налякав рідних, коли не повернувся увечері додому. Малий Тарас заблукав, на щастя, йому допомогли знайти дорогу додому чумаки. Вже тоді Шевченко виявив неабиякі розумові здібності, коли згадав, як називається рідне село. І тоді ж йому батько наче спророкував долю: «Розбищака великий вийде — ось що! Ото чули про Карме- люка, а це другий буде такий».

І цей батьківський вислів не був безпідставним. Слухає, бува, малий Тарас розповіді про Сибір, про неволю, злидні. Спочатку сумно йому, а потім пробуджується в ньому буйна та непокірна сила. Неабиякий вплив справили на формування особистості Т.Шевченка й розповіді діда про Коліївщину, Залізняка, Гонту, про героїчне минуле України. Ще у дитячі роки сам Тарас назвав себе гайдамакою, який буде рубати панам голови.

Шевченкові подобалось малювати. Але йому не давали змоги вчитися, замість малярства пан примупіував працювати на кухні. Та всі ці перещкоди лище робили його сильніїпим, впевненіїпим у собі, хоча він і був «зв’язаний», без жодних прав, кріпак. Але все ж намагався чогось досягнути, втілити свої мрії про малярство у реальність. Що ж, пізніще у нього все вийшло.

А зараз він лише малий гайдамака, але нескорений, сильний, незважаючи ні на що.

І ми знаємо, ким він став. Народним героєм. Він є взірцем для нас, українського народу, і залишатиметься ним назавжди.