Українська література - шкільні твори - 2026

Важка доля матері-кріпачки у вірші Т. Г. Шевченка «Сон» («На панщині пшеницю жала»)

Варіант 1

Надзвичайно реалістично змальоване становище молодої жінки-кріпачки у вірші «Сон» талановитого українського поета Тараса Шевченка. Ця жінка тільки-но народила сина, маленького Івася. Але найбільше вражає у вірші те, що це зовсім не звільнило її від праці на панському полі. І тому вона мусить брати дитину із собою, годуючи її на цьому ж полі.

На панщині пшеницю жала,

Втомилася; не спочивать,

Пішла в снопи, пошкандибала

Івася-сина годувать.

Гострим протиставленням до її тяжкого становища виступає сон, який наснився нещасній матері під час годування сина.

Їй сниться воля, її вільнии син із дружиною жнуть власне поле. Тим глибший її відчай, коли вона прокидається й розуміє, щоце був лише сон.

Закінчується поезія досить песимістично:

Та, щоб дожать до ланового,

Ще копу дожинать пішла.

Від цих останніх рядків віє безнадією. Закрадається думка, що світле, щасливе майбутнє ніколи не настане.

Мене дуже вразив цей вірш, адже доля цієї жінки — доля багатьох українських жінок того часу.

Варіант 2

Багато українських письменників та поетів вболівали за тяжку долю покріпачених селян, що були змушені з раннього дитинства і до глибокої старості виконувати важку роботу па панщині. Вони жили в злиднях, часто голодували, ходили в подертій одежі, іноді навіть мали одну пару чобіт на всю родину. Незавидним було життя кріпаків. Ці люди не могли робити те, що їм хотілося, — одружуватись, переселятись, бо повністю залежали від волі пана.

У вірші «Сон» Т. Г. Шевченко розкриває важку долю матері-кріпачки. Цілими днями жінка працює на полі — жне пшеницю. Ця робота виснажлива, вона настільки втомлюється, що вже в обід не ходить, а шкандибає. Але й під час перерви героїня вірша не має можливості відпочити, бо на неї чекає маленький зголоднілий син, його треба нагодувати, попестити.

Як мати мріє, щоб у її Івана було інше, щасливе життя; їй сниться дивний сон, в якому вона бачить сина дорослим, вродливим, багатим. Він уже хазяйнує на власному полі, та не один, а з жінкою та дітьми. Але найголовніше те, що Іван жонатий на вільній, бо й сам тепер не кріпак, а вільний.

…жонатий

На вольній, бачиться, бо й сам

Уже не панський, а на волі…

Який гарний сон. І як гірко прокидатися: проснулася — не манічого…

Знову жінка взялася до роботи, жалкуючи, що все побачене виявилося сном, маренням.