Українська література - шкільні твори - 2026

Іван Шрам і Яким Сомко — носії ідеї державності України (за романом П. Куліша «Чорна рада»)

«Чорна рада» Пантелеймона Куліша — це перший історичний роман в українській літературі. І вже цей факт виділяє твір з-поміжінших, але не тільки це робить його особливим. Відомо, що довгий час «Чорнарада» та ім’я її автора були забороненими, мало хто знав про існування цього чудового твору. І однією з причин цього, на мою думку, було те, що Пантелеймон Куліш, звернувшись до минулого нашої країни, говорить про речі, які в радянські часи вважалися крамольними, а погляд на історію України у письменника діаметрально протилежний радянській доктрині.

Автор торкається найбільш трагічного періоду в історії нашої держави — часів розбрату та занепаду, Руїни, як їх назвали з легкої руки Куліша. Це був час після Переяславської ради і смерті Хмельницького, коли розпочалася кривава боротьба за владу і мало хто пам’ятав про інтереси рідної землі.

Але були все ж таки люди, котрі небайдуже ставилися до долі свого народу і своєї країни. У «Чорній раді» такими людьми змальовує П. Куліш полковника і священика Шрама та наказного гетьмана Якима Сомка. Саме ці герої втілюють усі авторські ідеали, моральні переконання та уявлення про майбутній суспільний та політичний устрій країни. Відомо, що це невигадані образи: Яким Сомко існував насправді, а прототипом Шрама був полковник Попович, ім’я якого згадується в козацьких літописах. Цих двох людей об’єднувало прагнення зробити Україну незалежною, щасливою державою, звільнити від загарбників усіх національностей. Звичайно, ці герої втілюють авторську ідею, його погляди на минуле і майбутнє України. Ідеалом Шрама і Сомка була автономна республіка у союзі з Москвою. Я гадаю, що саме таким бачив Куліш вихід із тієї ситуації, що склалася після Переяславської ради. Письменник багато уваги приділяє діалогам героїв, у яких вони детально обговорюють майбутній суспільний устрій країни. Сомко і Шрам мріють про порядок, примирення всіх верств населення, щоб Україна була згуртованою та міцною, не потрапила в нове поневолення. Наказний гетьман мріє всім суспільним групам надати свої привілеї: «Нехай у мене всяке, нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право; тоді буде на Вкраїні і правда, і сила». Про необхідність згуртування постійно говорить і полковник Шрам. І дійсно, саме цього й не вистачало українцям, на жаль, сильнішою виявилась інша тенденція — триматися за своє майно і суспільне положення, вболівати лише за свої інтереси.

Я думаю, що саме це і стало причиною занепаду, поневолення та покріпачення України. Ще з давніх часів відомо, що важче скорити і зламати тих, хто тримається купи, хто думає не про свої дріб’язкові інтереси, а про загальну справу.

Отож, ще раз треба прислухатися до мудрих слів Куліша, які вклав він в уста своїх героїв — Якима Сомка та полковника Шрама.