Українська література - шкільні твори - 2026

Міщанство як спосіб мислення (за драмою «Мина Мазайло»)

Всі публікації щодо:
Куліш Микола

Що об’єднує образи-антагоністи? (Дійові особи драми М. Куліша протидіють одне одному, тобто є образами-антагоністами. Вони мають принципово різні погляди щодо мовного, національного питання тощо. Але що об’єднує усіх цих людей? Насамперед, дріб’язковість, поверховість, якесь душевне міщанство. Саме це міщанство міцно оселилося у душах дійових осіб, воно стає їхньою життєвою філософією, способом мислення).

Душевне міщанство і всі його прояви.

«Хуторна філософія». (Хуторна філософія — це, як на мене, така душевна хвороба багатьох українців. На жаль, у багатьох в головах при слові «Україна» міцно вкоренився образ села XIX століття, мазані хатки, дівчата у вишиванках та вінках, хлопці у шароварах, десь поруч у свідомості таких людей «пролітало» козацтво і, звісно, розсипи галушок та сала.

Я вважаю, що кожну нормальну людину має глибоко ображати таке ставлення. Відображення цієї дупіевної хвороби знаходимо і в драмі «Мина Мазайло». Це один із проявів міщанства як способу мислення, бо належність до певної нації — це не антропологічні дані і не пітучний етнографізм, а менталітет, знання і впіанування своєї культури і мови, тим більпіе, що українська культура по-справжньому вписана у європейський контекст і липіе у XX столітті вона тимчасово втратила свою «прописку» у зв’язку з відомими історичними обставинами, «залізною завісою» й інпіими подіями. Тож, читаючи Мину Мазайло, зауважмо, що зовніпі- ня «псевдоукраїнськість» окремих героїв — такий само прояв міщанської філософії, як і відвертий шовінізм інших).

Шовінізм. (Тьотя Мотя Розторгуєва — дуже колоритний образ. Саме їй належать справжні мовні «перлини»: «Навіщо ви нам іспортілі город?» (напис «Харків» замість «Харьков» на вокзалі); «прілічнєє бить ізнасі- лованной, нєжелі українізірованной» та інші. У тьоті Моті так само немає національних коренів, як і в Мазайла. Її не врятовує навіть російська мова, бо героїня не розуміє, що належність до великої культури (якою, безумовно, є російська культура) виявляється не лише у знанні мови (що в неї також «шкутильгає»), а і в знанні культури, яку треба не тільки «знати», а й пропустити її через своє серце, жити нею, бути її частиною. Але, якщо серце порожнє, цьому вже не зарадити…)

Повчальний зміст драми «Мина Мазайло» М. Куліша. (М. Куліш у драмі «Мина Мазайло» порушує важливі проблеми багатьох рівнів. Від проблеми українізації, яка, звісно, минеться, бо історія не стоїть на місці, до глибоких морально-етичних та, можливо, навіть філософських проблем: викривлення самого способу мислення людей, способу світосприйняття, втрата здатності правильно розставити акценти, відрізнити вічне від минущого. У цьому сенсі, сміючись із гострої сатири М. Куліша, маємо замислитись, наскільки ми самі захищені від такого «міщанського мислення», чи наші душі не стають «мілкою водою» під впливом боротьби за щось побутове, поверхове? Замислитись і в жодному разі не припуститися такої життєвої помилки).