Українська література - шкільні твори - 2026

Актуальність проблематики драми «Мина Мазайло» у наш час

Всі публікації щодо:
Куліш Микола

Проблематика драми «Мина Мазайло». (У драмі «Мина Мазайло» М. Куліш порушує декілька важливих питань. Письменника хвилює тогочасна українізація, яка не принесла жодної користі українському суспільству, болів драматургу і рівень розвитку національної свідомості його співвітчизників, проблема відмови, повної або часткової, від народної моралі, пам’яті роду, від вічних цінностей на догоду тимчасовій суспільній моралі. Взагалі, твір «Мина Мазайло», попри зовнішню комедійність, є твором глибоким і бага- топроблемним).

Проблеми тогочасного українського суспільства і сьогодення. (На жаль, більшість проблем, актуальних за життя М. Куліша, не втратили своєї актуальності і сьогодні. Звісно, сьогодні вже інші історичні обставини, нема тиску з боку влади, але, як виявилось, навіть здобуття Україною незалежності не розв’язало багатьох проблем, бо вони не на папері, не у нормах міжнародного права, а у свідомості та душах людей).

І. Втрата самоідентифікації. (Багато хто з наших сучасників, мешкаючи на території певної пострадянської країни, замислюється, коли його питають про його національність. Через різні, часто незрозумілі та нелогічні, рухи історії і людських душ, люди втрачають не лише мову (говорячи ро сійською «для універсальності» спілкування), а й розуміння, «якого батька вони діти». Ця велика проблема у творі «Мина Мазайло» була відбита в образі Мазайла. Він забуває, що є українцем, намагається вивчити правильну російську вимову, змінити прізвище на російський манер. Трагедія в тому, що від того він не стає і росіянином, а перетворюється на людину без коренів. Це питання і досі актуальне для напіого сучасного суспільства: страшно не те, що хтось, мешкаючи в Україні, вважає себе росіянином — це нормально, бо є й українська еміграція в інших країнах, — а страшно те, що є багато людей, які не мають національної самосвідомості взагалі).

Питання особистості. (Через образи комсомольців, які «віщують» відміну усіх прізвищ і введення номерів, М. Куліш порушує ще одне питання — деградації особистісного начала. На жаль, сьогодні ця проблема також є актуальною. Часто люди намагаються «бути як усі», не виділятися. Мені здається, це неправильна життєва стратегія, бо кожна людина — особлива, вона особистість і заслуговує бути поцінованою саме за те, чим відрізняється від інших. Я вважаю, слід виховувати оригінальність і творче начало у людях ще з дитинства, тоді «особисті номери» не загрожуватимуть нам навіть у переносному значенні).

Мовне питання. (Навіть дивно стає: вже понад 15 років минуло з часів здобуття Україною незалежності, а мовне питання і досі стоїть гостро. Тільки зараз українською стали перекладати іноземні фільми, афіші, передачі. Чинників, що впливають на недостатній рівень знання і використання рідної мови, дуже багато. І певно, вистачить на велику наукову працю з соціології. Нещодавно я помітив, що є одна прихована помилка, підводний камінь, як кажуть, яка заважає багатьом. Це постійне вживання словосполучення «українська мова» із епітетами солов’їна та співуча. Безумовно, це так. Але за цією співучістю якось одразу постає щось фольклорне, селянське: «співають, ідучи, дівчата»… За цим люди забувають, що не лише фольклор — українською, а й серйозні юридичні документи, міжнародні дипломатичні перемовини, наукова література, судові протоколи врешті-решт. Мені здається, що треба донести до звичайного громадянина, що українська мова є універсальною, вона придатна до використання у будь-яких сферах життя).

Висновки. (Проблеми, порушені М. Кулішем у його драматичних творах, є дуже важливими. На жаль, вони актуальні і дотепер. Я впевнений, що з часом усі вони будуть вирішені, якщо люди побачать їх і визнають, скерувавши свої сили на пошуки шляхів розв’язання).