Українська література - шкільні твори - 2026

Максим Гудзь - «пропаща сила» (за романом «Хіба ревуть воли…»)

Всі публікації щодо:
Мирний Панас

Рід Максима. (Дід Максима — запорозький козак Мирон Гудзь. Саме він вклав у серце онукові думки про волю і людську справедливість. «Як у гніздечку, так у Максимовім сердечку виплодилась воля, про яку дід розказував…»)

Дитинство й юнацькі роки.

Максим-бешкетник. (Ще в дитинстві Максим верховодив серед своїх ровесників, бешкетував. Його душа бажала енергійного, звитяжного діла. Молоді сили нестримано рвалися на простір. «Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк», Максим вів перед також у парубоцькій компанії).

Гнівний протест проти панського свавілля. (Гордий, волелюбний Максим неодноразово дорікав кріпакам-односельцям за їхню покірність, намовляв їх не відбувати панщини, тікати з неволі. Це вже було бунтарство проти самої системи, і тільки обережність врятувала його від царської тюрми. Але від солдатчини Максим не врятувався).

Служба в миколаївській армії. (Гіркою була доля солдата Максима, що страждав від щоденної, часто безглуздої служби-муштри. Вже яким не був моторним та говірким Максим, а й він не міг знести смертельної нудьги від солдатської науки. Знаходив розраду в бешкетах та пиятиці, вибріхуванні перед начальством. А коли йому до рук потрапила «граматика», то самотужки опанував азбуку, перечитав псалтир. Та все ж царська казарма зламала й таку небуденну силу, як Максим. Горілка, до якої він звик, вимагала грошей, і Максим не соромиться грабувати цивільне населення та оббирати солдатів. І тут для нього, фельдфебеля, прикладом були офіцери).

Повернення на батьківщину. (Ще в армії Максим одружується з повією Явдохою. Усякими неправдами він збагачується і повертається в село через тридцять років «поважним чоловіком з багатством і заслугами». Тепер до нього завертають випити чаю та «пропустити чарочку-другу» піп, становий і волосне начальство, а сам він звисока поглядає на «нетесане мужиччя». Не випадково хутір Максима стає пристановищем грабіжників. Він живе однією пристрастю — збагачуватися, жити в панських розкошах. Він уже давно усвідомив, що для цього не обов’язково треба працювати, що є й інші, «легші» шляхи здобуття грошей. Максим не знаходить розумного застосування своїй енергії, пиячить, бешкетує, займається розбоєм і зрештою гине безславною смертю, діставши тяжкі побої в одному з грабежів).

Максим Гудзь — інший тип «пропащої сили». (Зображуючи образ Максима, автори роману переконливо розкрили ті конректно-історичні умови, які скалічили здорову натуру, сформували інший тип «пропащої сили». Головними чинниками, що визначили його долю, є соціальні: в умовах підневільного існування, в умовах утисків людини, знущання з неї і формується тип гульвіси-«махамеда», який марно розтратив свою здорову силу і небуденну енергію, пішовши кривавими дорогами життя).