Українська література - шкільні твори - 2021

Своєрідність композиції роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Всі публікації щодо:
Мирний Панас

Роман з оригінальною композицією. (Слушно зауважив О. І. Білецькнй, дослідник творчості Панаса Мирного, що композиція твору «схожа на будинок з багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом». Це пов’язано, зокрема, з тим, що спочатісу твір був повістю під назвою «Чіпка», яка потім була перероблена братом, письменником І. Біликом. Цей співавтор написав низку розділів, змінив структуру твору, переробив певні епізоди й поліпшив стиль.)

Композиція твору як засіб висловлення головної думки. (Кількість і обсяг частин і розділів вказують на невипадковість такої побудови: у романі чотири частини, а розділів 30 (відповідно, І містив 7 розділів, II — шість, III — дев’ять, IV — вісім). Третя і четверта частини дещо більші, але всі мають завершений зміст.)

Принцип побудови. (Це ретроспективний принцип, який надає можливості широких зіставлень і узагальнень. Ретроспективний принцип робить зображення подій масштабним і у часі, і у просторі. (Ретроспектива — звернення до минулого).


Значення другої частини. (Друга частина є екскурсом у далеке минуле — до історії села Піски. Авторам знадобився півторастолітній зріз часу, щоб показати історичні витоки деформації моралі, пов’язані з руйнуванням усталеного національно і релігійно зумовленого порядку життя козацького села. Село втратило спочатку традиції козацької вольності, а потім і волю — було подароване Катериною II вірнопідданому генералу. Відтак почалися деформації моралі, які потім вилилися у пияцтво, розбій, грабіжництво, вбивство. «Неволя, як той гад, задурманила людям голови». Тепер за тих відповідають і вирішують пани, а значить, кожен за себе ніби й не відповідає: «Зубожіло село… Обшарпане, обтіпане… Стали прокидатись де- где й злодіячки — новина в Пісках!» Це «не подобалося» деяким дослідникам, бо доводило: втрата волі вела до руйнації моралі, етики, деформації психіки народу.)

Сюжетні лінії роману. (Роман має основну та другорядні сюжетні лінії. Головна сюжетна лінія пов’язана з розгортанням долі селянина-бунтаря Чіпки Вареника. Другорядні — це лінії Грицька, Христі, родини Ґудзів, Мо- трі, а також Лушні, Матні, Пацюка, Пороха. У третій і четвертій частинах усі ці сюжетні лінії сплітаються, показуючи багатогранність зв’язків і взаємовпливів головного героя з іншими. їх суперечливість і неоднозначність відбивається на психіці головного героя і зумовлює його вчинки та спосіб мислення. На перший план у романі висунуто саме ті образи, які демонструють характерні тенденції суспільного розвитку. Саме це дає змогу зрозуміти настрої епохи, її суть.)

Елементи символіки у романі. (Вже сама назва роману — перефразований вислів з біблійної «Книги Іова», який спочатку виконував роль епіграфа до роману, вказувала на головний символ. Воли — алегоричний образ знедоленого селянства. Віл — узагальнений образ філософського наповнення, адже віл — це й покірність, і сила, зручна у хазяйстві. Отакою силою й був народ. Цей образ-символ — ключ до прочитання головної ідеї твору — українці в ярмі. Про це свідчать і деталі.)

Художні засоби. (Передусім це виразний пейзаж, завжди гармонійний з психологічним станом героїв (ліричний пейзаж — фон зустрічі Чіпки з Галею, дощова погода — тло роздумів Чіпки про таємницю бачка, вогненна заграва від запаленого хутора — супутник Мотрі, котра йде до волості заявити на сина та його банду). Дуже виразною є мова. Не лише індивідуалізована мова героїв, а й мова як засіб характеристики національно-суспільних


явищ (денаціоналізація і деморалізація через військо шляхом русифікації — додавання -ов до прізвища, як у батька Чіпки — Хрущов, а не Хрущ. Після цього, зрікшись і прізвища батьків, людина втрачала зв’язок з традиціями і мораллю своїх предків. Так сталося і з Максимом Ґудзем (розділ з виразною назвою «У москалях»). Виразна у мовному відношенні і психологічно точна картина приїзду генеральші до пісків і протистояння селян, козаків і московського панства. Характеристика пані Польської українців дуже виразна: «Мазепи! обливанці… а не люди!».)

I. Розкриття ідеї — наслідок композиції. (Зважаючи на все сказане, а також на те, що за радянських часів ота сама «незручна» друга частина бачила світ лише двічі — у 1968 та 1989 роках, можна дійти висновків про ідею твору. Ця ідея полягає в усвідомленні того, як деградує у неволі бездержавний народ, як гинуть у болоті спотвореного неволею суспільства кращі представники народу, розтрачуючи сили на карні злочини.)



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.