Українська література - шкільні твори - 2021

Динаміка переродження самостійного народу на покірних волів (за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

Всі публікації щодо:
Мирний Панас

Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вирізняється з-поміж усіх творів письменника оригінальністю розробки традиційної теми українського села. Оповідач у романі — це складне поєднання оповідача, автора, героїв твору. На тлі могутнього соціального звучання гуманістичних і революційних ідей розгортається велика трагедія всієї української, колись вільної, нації.

Перед читачем постає панорамна картина життя на селі кількох поколінь з різних соціальних груп: чотирьох поколінь родин селян Гудзів, Вареників і панів Польських. Таким чином ми можемо простежити процес переродження вітьного козацького народу на безпорадних рабів («волів»).

Процес національного зубожіння, моральної деградації правдиво, переконливо і високохудожньо показано у романі. Панас Мирний показав деградацію ціїтого народу і в особі пана, який стає бездушним гнобителем і неробою, і в особі сильної натури, що стає розбійником.

Українці поступово втрачають свій генетичний код, вироджуються, стають особами третього сорту. Правдиве показання процесу закріпачення українців ведеться двома силами: стараннями царського уряду, пасивністю самих селян. Так, вітьні поселенці села Піски раптом дізнаються, що вони вже кріпаки і власність пана Польського. Він виходець із бідного шляхетського роду дармоїдів і прислужників. Пан зміг «пролізти» в якийсь полк, «дотертися» до генерала і отримати в подарунок від цариці село Піски. Ми бачимо, як діє господар. Він поступово військом та страшними побоями закріплює свою владу над оторопілими від несподіванки піщанами. А нащадки славних запорозьких козаків похилили голови й тихо тремтять від страху по хатах. З них відкрито насміхаються, дозволяють малим паничам смикати за оселедці. І тільки стара бабуся, в якій ще живе вільний непоборний дух предків, мала сміливість заступитися за ображених хлопчиків.

Автор ніби запитує у своїх героїв: чому ж могутня внутрішня сила предків загублена, легко розтрачена і пропита? Що ж вони передадуть у спадок своїм дітям?

Недаремно Панас Мирний порівнює селянську громаду з отарою слухняних овець. І уже не рідкісні вчинки деяких: Максим Гудзь, Іван Вареник, Галя і Чіпка. Ми поступово переконуємося, що ціле покоління може пропасти, якщо не матиме сили до відродження своєї гідності. Тому розповідь про пансько-шляхетське ярмо, яке тягарем лежить на долях жителів села Піски, є наче передісторією трагедій головних і другорядних персонажів роману.

Закономірним стає показ конфлікту діяльних «пропащих» сил з консервативним, морально зубожілим станом патріархального села пореформеного періоду. Сюжет нагадує сучасну детективну історію низки злочинів, при розкритті причин і наслідків яких показано село Піски, його історія. Майстерно описано життя селян, панів, міщан, чиновників новоутвореного земства. Шляхи, які вибирають кожні з них, інколи виявляються хибними і непередбаченими: зло породжує ще більше зло, кривда обертається бідою для інших. Коли ж там боротися за волю і незалежність?

Типовим пристосуванцем стає ровесник Чіпки Грицько. Автор показує читачам новонароджений тип українського селянина — це егоїст-накопичувач. Він за своїми дрібновласницькими інтересами не бачить необхідності виборювати собі біль-

тттих прав. Він вірить, що покарання москалями селян — це справедливо. Гриць- ко занадто обмежена людина, йому не дано зрозуміти свою забитість у ярмо, свою приреченість на безправ’я. Такий шлях від сироти-робітника до власника-егоїста, коли відбувається страшне переродження робітника в здирника, на жаль, типове явище сьогодні. Все продається і купується у наш ринковий час. Хоча кріпацтво давним-давно скасоване, але воно триває в нових конфліктах, у нових колізіях.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.