Українська література - шкільні твори - 2026

Своєрідність композиції роману «Марія»

Всі публікації щодо:
Самчук Улас

Роман «Марія» — перший в українській літературі твір про голодомор. (Роман «Марія» був написаний по гарячих слідах, 1933 року, коли світ ще майже нічого не знав про масштаби страхіття в Україні. У Радянському Союзі лунало гасло: «Жити стало краще, жити стало веселіше», кубанські козаки у знаменитому фільмі тих часів за багатими столами розбиралися у коханні голів заможних колгоспів, а в цей час мільйони українських хліборобів пухли і помирали від голоду.

Бачачи навмисне фізичне знищення своїх співвітчизників, Самчук, як колись Шевченко, «на сторожі коло них» ставить Слово).

II. «хроніка одного життя».

1. Книга про народження Марії. (Улас Самчук поділив свій роман на три частини і кожній дав назву. Ці частини схожі за будовою на давні апокрифи, в яких розповідається про життя святих.

Книга про народження Марії — це розповідь про щасливі п’ять років життя головної героїні, її сирітство, дівування, перше кохання і перше велике розчарування, заміжжя, життя з нелюбом, втрата дітей, яку Марія сприймає як Божу кару за те, що дала клятву подружньої вірності і зрадила).

2. Книга днів Марії. (Марія покинула Гната, забрала свій посаг, своє благословення — ікону Божої Матері — і перебралася жити до Корпія. Довелося їй миритися із косими поглядами сусідів, зневагою Корнія, його матюками, а іноді й штурханами. Та все одно вона була щасливою, адже жила з коханим чоловіком. Пізніше вони одружились, завели хазяйство, побудували простору хату, ростили діток. Марія й Корній тяжко працювали, але в хаті був достаток, мир, спокій і любов).

3. Книга про хліб. (Життя Марії й Корнія налагодилось. На полі рясно родила пшениця, в сараях стояло шість молочних корів, діти виросли. Але радянській владі кісткою в горлі стояв той відносний достаток українського селянства. Стали організовувати колгоспи і, щоб зламати опір трударів, винайшли ефективний метод — голодомор. У селян забрали все їстівне, і Україна стала схожою на одне страшне кладовище.

І знову головна героїня твору позбавлена права вирішувати свою долю і приречена на загибель).

III. Самчуків пам’ятник народній скорботі. (Улас Самчук своїм твором-хроні- кою створив пам’ятник, який повинен завжди нагадувати прийдешнім поколінням про долю українців, що були фізично знищені у першій половині XX століття. Письменнику вдалося, використовуючи біблійні мотиви, описати народну трагедію, велику скорботу. Самчука можна порівняти зі старими українськими літописцями часів Київської Русі, адже він не просто констатує факти, а своїм твором дає надію на відродження нації).