Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Доля українського селянства за романом У. Самчука «Волинь»
Всі публікації щодо:
Самчук Улас
Творча спадщина Уласа Самчука досить велика, але роман «Волинь» посідає в ній особливе місце. Цим твором письменник увійшов в українську літературу XX століття і став відомим у світі. Над ним він працював протягом 1931 — 1937 років. В Україні саме був розгул найжорстокіших репресій. І багатьом письменникам довелося замовкнути — добровільно чи примусово. Але Самчук не мовчав. Власне, особисте життя, життя своїх односельців, рідних, друзів як невеликі, але невід’ємні частки долі своєї української нації, стають найправдивівшим джерелом його твору. Сам автор так пояснював задум роману: «Мені хотілося внести в нашу побутову літературу трохи філософської і проблемної тенденції, дати повніший і точніший образ нашого села, аніж це робилося до цього часу».
Роман-епопея «Волинь» складається з трьох частин: «Куди тече та річка», «Війна і революція», «Батько і син».
У центрі роману — широка панорама селянського життя, побуту, тяжкої праці на землі — показана через долю великої родини Довбенків: Матвія і Насті, синів Василя, Володька, Хведора, дочок Катерини та Василини. В романі описано короткий проміжок часу, але час той акумулював у собі найважливіше, що просвітило минуле сім’ї та спроектувало її майбутнє. Складні ідеологічно-політичні протистояння, які роздирали Україну в першій чверті XX століття, тільки- но торкнулися цього благословенного краю. Гине найстарший син Матвія Василь — вояк УНР, декілька разів з’являються на хутір більшовики. Але в цілому щоденне життя родини минає у традиційних хліборобських проблемах, у тяжкій праці на землі серед розкішної природи Волині.
Чимало персонажів роману мають реальних прототипів, і найперше — власна родина письменника. А сам він — в образі головного героя Володька. Але найголовніше у творі — це глибоке проникнення у психологію селянина-волиняка, господаря на власному хуторі, істинного господаря на цій землі. В широкому значенні — господаря своєї долі. Дуже яскраво й майстерно виписаний образ Володька, який дуже любить свою землю, не цурається праці на ній, але шукає для себе іншого шляху, ніж його батьки-хлібороби. Він прагне вчитися і піти в інший широкий світ. Це сильна особистість, якій притаманне почуття національної гідності.
Такою ж сильною особистістю в романі є батько Володька, Матвій — людина, яка міцно стоїть на землі. «Земля основа всього. Але кожний господар хай тямить: коли ми біля плуга, там на горі сидять вужі — нема нам щастя. Ми мусимо виповнити собою все! Ми, чесні люди, що родились тут, і тут наше місце!» Це позиція свідомого українця, справжнього господаря на своїй землі.
Що ж у романі є найцікавішим і найвагомішим, що робить цей твір неповторним? Це люди, з якимись особливими, неповторними рисами характеру, яких годі було й шукати в творах радянських письменників. А вони справді були в житті, існував і такий тип українця, котрий міцно стоїть на своїй землі, тримається своїх коренів, знає, чого він хоче від долі: сіяти хліб, ростити дітей і давати їм майбутнє. Отже, роман «Волинь», за висловлюванням Я. Розумного, — це широка панорама своєї епохи… вниклива студія світу людини, яку ця епоха зростила й чого вона від цієї людини очікувала».
