Українська література - шкільні твори - 2026
Втілення ідей вільної творчості, вільнолюбства людини в поемі Лесі Українки «Давня казка»
Всі публікації щодо:
Українка Леся
Людина, потрапивши у якісь незвичайні обставини, залишається сам на сам із своїми думками, починає замислюватися над проблемами життя, чи, можливо, над чимось прекрасним… Вона починає творити, опинившись на волі, — подалі від місцевої метушні, подалі від цивілізації.
Примусити людину творити силоміць, помістивши її у «клітку неволі», — означає позбавити творчу особистість таланту, здібностей розкривати у мистецтві свою душу.
Леся Українка в своїй творчості якраз звертається до теми вільнолюбства людини, вдається до розкриття ідеї вільної творчості. В центрі її поеми «Давня казка» читачам представлений поет, який вважає змістом усього свого життя поетичну творчість. Перебуваючи на волі, він майстерно володіє мистецтвом слова: думки одна заодною мчать до нього розкішними просторами. Все навкруги є для нього багатством, а сам він є володарем цього царства, яке стимулює його до творчості, до створення оригінальних поетичних образів. А що для людини потрібно, аби почуватися щасливою? — бути на волі й займатися справою, до якої прагне душа. Тому і наш герой відчуває себе щасливою людиною:
Я щасливий завжди й вільний…
Маю бистрі
Вільнідуми-чарівниці,
Що для них нема на світі
Ні застави, ні границі.
Своїм призначенням поет вважає служіння людям, допомогу своїм войовничим словом у боротьбі; він дарує слова ніжності коханій. Слова пісні для нього — це спосіб самовираження, це його душа, сенс життя. І коли лицар Бертольдо пропонує поетові стати придворним співцем, обіцяючи за це «золоті окови», поет відмовляється.
Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті.
Ми бачимо, що відмовляючись від золотих лаврів, поет залишається вірним своєму покликанню, відданий мистецтву поетичного слова. А погодитися з лицарем — означало б простягнути руки в золоті кайдани, розпрощатися з правдою, вільнодумством і писати на замовлення лицаря.
Леся Українка була поетесою з великої літери, вона творила і писала для людей. Відкритими і щирими словами були сповнені її поезії — і це завдяки тому, що була вільна в своїх думках, вірна своїй поетичній справі.