Українська література - шкільні твори - 2026

Важливість поетичного слова для народу (за поемою «Давня назна»)

Всі публікації щодо:
Українка Леся

Леся Українка розуміла важливість поетичного слова для народу. Тому часто зверталася у своїх творах до проблеми ролі поета й поезії в суспільстві.

Чому це питання так її хвилювало? Тому що в часи Лесі Українки побутувала думка, що мистецтво, й поезія зокрема, доступні й зрозумілі не всім. І творити їх слід не для широкого загалу, а тільки для обраних. Поетеса не погоджувалася з таким баченням призначення літературної творчості.

У поемі «Давня казка» вона показує безмежні властивості художнього слова. В уста поета вона вкладає такі рядки:

…я вільний, маю бистрі

Вільні думи-чарівниці.

Все, чого душа запрагне,

Я створю в одну хвилину,

В таємні світи надхмарні

Я на крилах думки лину.

Скрізь гуляю, скрізь буяю,

Мов той вітер дзвінкий в полі.

І дійсно, ми бачимо, що поетичне слово потрібне людям, адже

Теє слово всім давало

То розвагу, то пораду.

Та слово в умілих руках може стати і грізною зброєю, надихнути на звитяжні вчинки.

Забажалося королеві завоювати чужі землі, і лицар Бертольдо вирушає у похід у чужі землі. Спочатку все складалося вдало, багато міст було завойовано швидко. Та коли підійшли до столиці, то зіткнулися з труднощами. Місто вперто трималося. Через кілька місяців облоги у війську Бертольдо почалися нарікання, воно терпіло голод і злигодні. Солдати почали вголос висловлювати незадоволення. І тут вийшли співці й почали співати. Дошкульною була їхня пісня: «Утікай, поки здоровий». Соромно стало воїнам, вони пішли в наступ і завоювали неприступну фортецю. От якої сили надало їм слово.

Полум’яне слово може стати закликбм до боротьби за волю, за щастя, за людські права.

Ось одного разу чує

Граф лихі, тривожні вісті…

Що співці по місту ходять

І піснями люд морочать…

Вже й по тюрмах їх саджають,

Та ніщо не помагає, — їх пісні ідуть по людях,

Всяк пісні ті переймає.

Та й серце дівоче не залишиться байдужим до слів кохання. Саме завдяки серенаді Бертольдо завоював серце Ізідори:

Хутко в неї під віконцем

Мандоліна залунала,

Із потоку гуків чулих

Серенада виринала.

А як стихли під балконом

Любі гуки мандоліни,

До Бертольда полетіла

Квітка з рожі від дівчини.

Отже, у «Давній казці», у її художніх образах Леся Українка утверджує ідею високого призначення і всепереможної сили поетичного слова. А ще поетеса переконує читачів, що для творчості важливою є особиста свобода митця, це необхідна умова нормального існування людини та її щастя, яке полягає в служінні народові.